Іноземні інвестори активніше йдуть в Україну у 2025–2026 роках
Rothschild & Co: іноземні інвестори в Україні переходять від очікування миру до оцінки бізнесу, його стійкості та ризиків воєнного часу та ціни активів
У 2025–2026 роках міжнародні приватні інвестори почали активніше розглядати вкладення в Україну, адаптувавшись до умов тривалої війни. Про це заявив партнер і регіональний керівник Rothschild & Co Джованні Сальветті на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ 2026).
Від невизначеності до пошуку можливостей
У перші роки повномасштабного вторгнення, у 2022–2024 роках, іноземні інвестори здебільшого уникали угод. Причиною була невизначеність щодо тривалості війни. За словами Сальветті, у 2025–2026 роках приватні інвестори певною мірою нормалізували ситуацію та почали активно шукати можливості для інвестицій.
Протягом цього періоду Rothschild & Co брала участь в угодах із продажу банків, страхових і будівельних компаній. Найпоказовішим прикладом банкір назвав вихід «Київстар» на американську біржу Nasdaq. Під час підготовки цієї угоди команда провела переговори приблизно з 60–70 інвесторами, зокрема з американськими фондами та інституційними інвесторами.
Чому ставка на дешеві активи не спрацювала
Спроба переконати інвесторів купувати активи зараз, щоб заробити після завершення війни, не дала очікуваного результату. Сальветті пояснив це простим запитанням: звідки відомо, коли закінчиться війна? Саме невизначеність строків унеможливлює прогноз на зростання вартості.
Інвесторів переконала фінансова та операційна стійкість компанії, яка продовжувала успішно працювати навіть під час повномасштабного вторгнення. Для оцінки бізнесу в умовах війни це стало ключовим критерієм.
Відкритість щодо ризиків як умова залучення капіталу
Ще одним чинником Сальветті назвав прозорість. Компанії мають чітко пояснювати інвесторам можливі загрози, імовірність їх реалізації та потенційні фінансові наслідки. Його висновок: приховування або применшення ризиків знижує довіру, адже інвестори самостійно оцінюють імовірність загроз і зазвичай виявляються консервативнішими за тих, хто перебуває в Україні.
Практичний висновок для бізнесу такий:
- надавати інвесторам повну інформацію про воєнні та операційні ризики;
- демонструвати здатність компанії працювати в умовах війни;
- зосереджуватися на справедливій вартості активу, а не на очікуванні миру.
За словами Сальветті, інвестиційні угоди стають можливими тоді, коли дискусія переходить від питання, чи варто чекати завершення війни, до оцінки того, наскільки воєнні ризики враховані в ціні активу. Для ринку це сигнал: подальше залучення іноземного капіталу, ймовірно, залежатиме не від прогнозів щодо миру, а від прозорості компаній і реалістичної оцінки їхніх перспектив.
Чи почали іноземні інвестори повертатися в Україну?
Так, за словами партнера Rothschild & Co Джованні Сальветті, у 2025–2026 роках приватні інвестори почали активніше шукати можливості для вкладень в Україну, хоча в 2022–2024 роках вони переважно утримувалися від угод.
Чому інвестори не вкладаються лише через низьку ціну активів?
Очікування зростання вартості після завершення війни не переконало інвесторів, адже невідомо, коли саме закінчиться війна. Тому вирішальними стали стійкість бізнесу та оцінка ризиків.
Що інвестори вважають головним при оцінці компанії в Україні?
Інвесторів переконує фінансова та операційна стійкість компанії, її здатність працювати під час війни та відкритість щодо можливих загроз і їх фінансових наслідків.
Який приклад угоди назвав Rothschild & Co?
Найпоказовішим прикладом банк назвав вихід «Київстар» на американську біржу Nasdaq. Для підготовки цієї угоди команда провела переговори приблизно з 60–70 інвесторами.
