Україна як цифрова регуляторна пісочниця для ЄС: план Мінцифри 2026
Україна прагне стати провідною цифровою "пісочницею" для Європи, тестуючи інноваційні технології. Міністерка Ферчук розкрила стратегію інтеграції в ЄС
Україна активно змінює свою роль у європейській інтеграції, прагнучи стати не просто адаптером європейського законодавства, а й повноцінним партнером, що пропонує власні передові цифрові рішення. З цією метою держава має намір просувати ініціативу використання України як «цифрової регуляторної пісочниці» (regulatory sandbox) для тестування новітніх підходів у сфері цифрової трансформації. Цю амбітну стратегію представила міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук під час міжнародного форуму Global Tech Kharkiv 2026, наголосивши на унікальному досвіді країни.
Україна як інноваційний хаб для Європи
Ідея «регуляторної пісочниці» полягає у створенні контрольованого середовища, де можна безпечно випробовувати інноваційні технології та бізнес-моделі без повного застосування чинних регуляторних норм. Це дозволяє швидко оцінити потенціал нововведень та адаптувати законодавство за результатами тестування. За словами Оксани Ферчук, хоча гармонізація українського законодавства з європейським залишається ключовою умовою євроінтеграції, Україна за останні п'ять років розробила низку рішень, що вже випереджають європейські практики.
Міністерка підкреслила, що швидкі темпи розвитку бізнесу та технологій в Україні кардинально змінили її сприйняття у світі. Яскравим прикладом успішної цифрової трансформації є проєкт «Дія.City» — спеціальний правовий та податковий режим для IT-індустрії. Ця ініціатива не лише сприяла стрімкому розвитку технологічного сектору, а й привернула увагу міжнародних партнерів як модель ефективного державного регулювання для стимулювання інновацій.
Успішні кейси та партнерство у цифровій сфері
Досвід України, зокрема у сфері оборонних технологій, вже активно вивчається провідними арміями світу, що свідчить про перехід від одностороннього навчання до двостороннього обміну знаннями. За словами Ферчук, Україна тепер навчає партнерів, як швидко закуповувати, розробляти та впроваджувати технологічні екосистеми, що підтверджує її експертизу та авторитет.
Аналогічний підхід Україна планує застосувати і в процесі європейської інтеграції у сфері цифрової політики. Мета полягає в тому, щоб, використовуючи власний приклад, пропонувати ЄС готові цифрові рішення, які пройшли апробацію в українській «пісочниці». Над цією ініціативою Міністерство цифрової трансформації вже тісно співпрацює з Міністерством закордонних справ та урядовою командою, відповідальною за європейську інтеграцію. Першими потенційними партнерами, які вже висловили готовність до спільного розвитку нових технологічних рішень та підтримують українські цифрові реформи, можуть стати країни Північної Європи та Балтії.
Загалом, перетворення України на цифрову «регуляторну пісочницю» для Європи є стратегічно важливим кроком, що не лише прискорить євроінтеграцію, а й зміцнить позиції країни як інноваційного лідера. Це відкриває нові можливості для українського бізнесу, приваблює інвестиції та сприяє інтеграції України в глобальний технологічний простір, пропонуючи Європі перевірені та ефективні цифрові рішення.
Що таке "цифрова регуляторна пісочниця"?
"Цифрова регуляторна пісочниця" — це контрольоване середовище, де компанії можуть тестувати нові технології та бізнес-моделі без повного застосування чинних регуляторних норм, що дозволяє швидко оцінити їхній потенціал та адаптувати законодавство.
Хто ініціює створення цифрової регуляторної пісочниці в Україні?
Ініціативу просування України як цифрової регуляторної пісочниці для Європи висунула міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук на форумі Global Tech Kharkiv 2026.
Які переваги Україна отримає від статусу цифрової "пісочниці"?
Україна зміцнить свою роль як інноваційний лідер, прискорить євроінтеграцію, привабить інвестиції, а український бізнес отримає нові можливості для розвитку та виходу на європейський ринок.
З якими країнами Україна планує співпрацювати першочергово?
Першими потенційними партнерами для співпраці у цій ініціативі розглядаються країни Північної Європи та Балтії, які активно підтримують українські цифрові реформи.