Банки 25.09.2026, 16:31 · 4 хв · 2

Сенс Банк та кредит «Волиці-Агро»: хроніка дефолту й ризиків

Народний депутат Ярослав Железняк розкрив деталі збільшення кредиту Сенс Банком для «Волиці-Агро» попри ризики та подальший дефолт компанії

Сенс Банк та кредит «Волиці-Агро»: хроніка дефолту й ризиків

Державний Сенс Банк у грудні 2023 року збільшив кредитний ліміт агрогрупи «Волиця-Агро» на 100 мільйонів гривень, попри те, що її заборгованість перед фінустановою вже сягала 384 мільйонів гривень, а власний департамент ризиків банку активно виступав проти нового фінансування. Ці відомості оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на внутрішні документи банку, викликавши питання щодо ефективності управління ризиками в державній фінустанові.

За словами депутата, ключові ризики, пов'язані з подальшим кредитуванням «Волиці-Агро», стосувалися не лише значного обсягу вже наявної заборгованості, а й чітких ознак можливого виведення коштів із бізнесу позичальника. Незважаючи на ці серйозні застереження, правління Сенс Банку ухвалило рішення про збільшення кредитного ліміту.

Збільшення кредиту «Волиці-Агро» попри застереження

У грудні 2023 року, коли «Волиця-Агро» вже мала борг у 384 мільйони гривень перед Сенс Банком, державна фінустанова вирішила надати їй додаткові 100 мільйонів гривень. Це рішення було прийнято всупереч рекомендаціям департаменту ризиків банку, який вказував на ознаки виведення коштів з агробізнесу та високу ймовірність дефолту. Народний депутат Ярослав Железняк підкреслив, що такі дії викликають серйозні сумніви щодо прозорості та обґрунтованості кредитних рішень у банку, який перебуває в державній власності.

Подальша хронологія подій, за даними Железняка, лише підтвердила побоювання ризик-менеджерів. Фінансовий стан «Волиці-Агро» невпинно погіршувався, що призвело до дворазової реструктуризації кредитної заборгованості. Ці дії, як правило, свідчать про неспроможність позичальника виконувати свої зобов'язання за первинними умовами угоди.

Хроніка подій: від позики до дефолту та банкрутства

Ситуація навколо кредиту «Волиці-Агро» розвивалася наступним чином:

  • Грудень 2023 року: Сенс Банк збільшує кредитний ліміт на 100 млн грн до вже існуючих 384 млн грн, ігноруючи застереження свого департаменту ризиків щодо можливого виведення коштів.
  • 2024-2025 роки: Клас ризику позичальника постійно знижується, відбувається дві реструктуризації боргу, що свідчить про погіршення фінансового стану компанії.
  • Грудень 2025 року: «Волиця-Агро», яка вже не обслуговує кредит, звертається до Сенс Банку із запитом на погодження залучення ще 80 млн грн від іншої фінансової установи.
  • Березень 2026 року: Виявлено нестачу 130–140 тисяч тонн зерна на елеваторі «Волиці-Агро» у Білій Церкві. Серед постраждалих компаній – великі агротрейдери, такі як ADM, Cargill, «Кернел» та МХП.
  • 1 квітня 2026 року: Лише після публікацій у ЗМІ Сенс Банк офіційно визнає дефолт позичальника.
  • Червень 2026 року: Господарський суд міста Києва відкриває справу про банкрутство «Волиці-Агро».

Як зазначив Железняк, за версією слідства, реальним контролером агрогрупи з 9 компаній та елеватором у Білій Церкві був Микола Сольський, тодішній міністр аграрної політики. Це додає політичного контексту до фінансового скандалу.

Наслідки та питання до управління Сенс Банку

Після визнання дефолту з'ясувалося, що наявних застав недостатньо для повного покриття боргу банку. За оцінкою арбітражного керуючого Назарія Адамчука, елеватор «Волиці-Агро» оцінюється приблизно в 132,5 млн грн, а загальна вартість усього заставного майна становить близько 260 млн грн. При цьому кредитна заборгованість сягає близько 8–9 млн доларів США, або приблизно 400 млн грн. Тобто, навіть при реалізації всіх застав за їхньою оцінною вартістю, Сенс Банк не зможе повністю компенсувати свої втрати, що є прямим збитком для державного бюджету України.

На тлі скандалу Сенс Банк заявляв, що внутрішній аудит не виявив порушень процедур чи преференцій для осіб, які фігурували у відповідних матеріалах. Однак, історія кредитування «Волиці-Агро» є частиною ширшого розслідування ТСК Верховної Ради щодо можливого впливу оточення бізнесмена Тимура Міндіча на діяльність Сенс Банку. Железняк стверджує, що керівництво банку могло перебувати під неформальним контролем, а Міндіч, до оголошення його в розшук, нібито виконував роль «куратора» фінустанови. Прямого зв'язку між Міндічем та рішенням про збільшення кредиту «Волиці-Агро» у оприлюднених даних не вказано, проте загальний контекст викликає занепокоєння.

Сенс Банк, націоналізований у 2023 році, зараз готується до приватизації. Такі інциденти, як ситуація з «Волицею-Агро», можуть суттєво вплинути на його інвестиційну привабливість та довіру потенційних покупців, а також на репутацію банківського сектору України в цілому. Для пересічного українця це означає ризик втрати державних коштів, адже будь-які збитки державного банку зрештою покриваються за рахунок платників податків.

Чому Сенс Банк збільшив кредит «Волиці-Агро» попри ризики?

Збільшення кредитного ліміту на 100 млн грн відбулося у грудні 2023 року, незважаючи на застереження департаменту ризиків банку щодо вже існуючої заборгованості та ознак виведення коштів з бізнесу.

Хто розкрив інформацію про кредит «Волиці-Агро»?

Деталі угоди та подальшого дефолту компанії «Волиця-Агро» оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на внутрішні документи Сенс Банку.

Які наслідки для Сенс Банку має дефолт «Волиці-Агро»?

Заставне майно «Волиці-Агро» (близько 260 млн грн) не покриває повну суму заборгованості (близько 400 млн грн), що призведе до значних збитків для державного Сенс Банку.

Чи пов'язаний інцидент з «Волицею-Агро» з іншими скандалами Сенс Банку?

Історія кредитування «Волиці-Агро» розглядається в межах ширшого розслідування ТСК ВР щодо можливого неформального контролю над Сенс Банком з боку оточення бізнесмена Тимура Міндіча.

Яксун Дмитро
Яксун Дмитро
Banking UA