Андрій Пишний спростовує "просування" Веселого до "Сенс Банку"

Голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний 10 вересня 2023 року публічно відреагував на звинувачення, які пролунали на засіданні Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради. Він категорично заперечив, що надавав будь-які рекомендації наглядовій раді АТ «Сенс Банк» (колишній «Альфа-Банк Україна») щодо призначення Василя Веселого, чия фігура фігурує в журналістських розслідуваннях.

Своє звернення Андрій Пишний оприлюднив на своїй сторінці у Facebook, закликаючи ТСК до негайного проведення засідання за участю всіх згаданих осіб для з’ясування обставин. Ця заява стала відповіддю на твердження ексголови наглядової ради «Сенс Банку» Шевкі Аджунера, який вказав на Пишного як на джерело рекомендацій щодо призначення Веселого.

Позиція Голови НБУ та вимоги до ТСК

Андрій Пишний чітко заявив, що не здійснював жодного тиску на членів наглядової ради «Сенс Банку» та не давав вказівок стосовно кадрових рішень, зокрема щодо Василя Веселого. «Я не надавав жодних рекомендацій щодо призначення Василя Веселого радником наглядової ради, не презентував його наглядовій раді, не надавав вказівок членам наглядової ради щодо цього або будь-яких інших кадрових рішень і не здійснював жодного тиску на голову чи членів наглядової ради „Сенс банку“», — наголосив очільник регулятора. При цьому він підтвердив факт знайомства з Веселим, про що вже говорив раніше на запитання голови комісії. Голова НБУ висловив готовність особисто прибути на засідання ТСК, щоб надати вичерпні пояснення та відповісти на всі питання в межах своєї компетенції, очікуючи аналогічної відкритості та відповідальності від членів комісії.

Контекст звинувачень та розслідувань навколо «Сенс Банку»

Звинувачення на адресу Андрія Пишного пролунали від Шевкі Аджунера, колишнього керівника наглядової ради «Сенс Банку», який раніше також очолював наглядову раду «Ощадбанку» в період, коли ним керував Пишний. За даними співрозмовників «Економічної правди» у політичних колах, Андрій Пишний та Василь Веселий були знайомі через покійного народного депутата Андрія Іванчука, який був однокурсником нинішнього голови НБУ.

Ця ситуація розгортається на тлі серії гучних розслідувань Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо діяльності «Сенс Банку». Зокрема, 19 серпня НАБУ та САП оприлюднили матеріали розслідування під назвою «Форест Гамп», що стосувалося злочинної групи, яка нібито організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, використовуючи для цього державний «Сенс Банк». Наступного дня було опубліковано другу частину розслідування, «Феміда», що викривала діяльність цієї ж групи у рейдерських захопленнях нерухомості та підприємств у Києві. У зв'язку з цими подіями, прокурор САП клопотав про взяття під варту голови правління «Сенс Банку» Олексія Ступака з можливістю внесення застави у розмірі 150 млн грн. Вже 2 вересня Національний банк України визнав Олексія Ступака таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, та висунув вимогу власнику банку щодо його заміни. Ці події підкреслюють нагальну потребу в прозорості та дотриманні високих стандартів корпоративного управління в українському банківському секторі.

Ситуація навколо «Сенс Банку» та звинувачень на адресу керівництва НБУ яскраво демонструє важливість прозорості та неупередженості в процесах призначення на ключові посади у фінансових установах. Для збереження довіри до банківської системи та державних регуляторів, чітке дотримання всіх процедур та відкритість у вирішенні подібних питань є критично важливими. Подальші засідання ТСК та розслідування покажуть, наскільки ефективно Україна бореться з можливими проявами корупції та забезпечує стабільність свого фінансового сектору.