Висоцський про квоту ЄС на пшеницю: перспективи та перешкоди
Міністр аграрної політики пояснив, чи зможе Україна використати додаткову квоту ЄС на пшеницю після вичерпання спеціальної квоти для наших товарів. Основна перешкода — блокада портів та логістика
Україна має змогу звернутися до загальної квоти Європейського Союзу на ввезення пшениці від третіх країн – це стало можливим, коли майже повністю використана окремо виділена для нашої держави гранична кількість. Проте через перекриття портів Великої Одеси та складність доставки істотно нарощувати постачання зерна на європейський ринок навряд чи видасться. Про це розповів під час бесіди з виданням Mind міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Право на загальну квоту та умови доступу
Тарас Висоцький наголосив, що вітчизняна держава, будучи учасником Світової організації торгівлі, автоматично набуває права претендувати на загальну квоту Євросоюзу для зерна від інших країн-партнерів. Однак, за його поясненням, така можливість зберігається виключно за європейськими закупівельниками, яким потрібно направити відповідні запити та успішно пройти процес перевірки та підтвердження.
«Наші експортери розпитувалися у своїх партнерів-імпортерів, які раніше працювали з квотою в 1,3 млн тонн, чи готові розширювати скупку до 2 млн тонн. Деякі виразили готовність і подали заявки. Однак до тепер немає офіційно підтвердження про здійснені поставки», – обґрунтував міністр поточну ситуацію.
Логістика як головна перепона
Висоцький наголосив, що навіть при наявності торговельної квоти найбільшою помехою експортним потокам зараз виступає логістичне забезпечення. Перевезення зерна сухопутним транспортом у західноєвропейські центри за врахування таксу на ввіз у розмірі 12 євро за одиницю ваги втрачає економічну вигідність. Оптимальним методом залишався б морський шлях, однак через блокаду портів Великої Одеси такої можливості немає.
«Впевнений, що коли б портам Великої Одеси дозволено було функціонувати, другу квоту вдалося б реалізувати. Адже головні споживачі нашої пшеничної продукції – Іспанія, Нідерланди, Італія – і сучасні способи доставки малопридатні для цих напрямків», – підкреслив міністр.
За його словами, нині логістично найпростіше здійснювати експорт зернових через вихід на румунський комплекс у Констанці з подальшим розподілом до Туреччини, Єгипту чи Алжиру замість використання розширеної квоти для європейського ринку.
Висоцький відзначив, що перші офіційні запити вже підготовлені, тому незабаром стане ясно, наскільки результативно цей інструмент спрацює у реальній практиці.
Чи має Україна право користуватися загальною квотою ЄС на пшеницю?
Так, як учасниця Світової організації торгівлі, Україна автоматично має право на загальну квоту ЄС для пшениці від третіх країн. Однак скористатися нею можуть лише європейські імпортери, які подали відповідні заявки та пройшли верифікацію.
Скільки пшениці було у спеціальній квоті для України?
Спеціальна квота для України становила 1,3 млн тонн пшениці, яка майже повністю вичерпана. Загальна квота для третіх країн передбачає обсяг до 2 млн тонн.
Яка основна перешкода для експорту пшениці до ЄС через нову квоту?
Головна перепона – логістика. Автомобільне перевезення до Західної Європи з урахуванням мита 12 євро за тонну экономічно невигідне, а морський експорт неможливий через блокаду портів Великої Одеси.
Які европейські країни найбільше купують українську пшеницю?
Основні імпортери українського зерна – Іспанія, Нідерланди та Італія. Проте поточна логістика не дозволяє ефективно постачати туди більші обсяги через Констанцу чи наземні маршрути.
