Уряд пропонує мораторій на податкові борги держшахт і урану

Кабінет міністрів схвалив законопроєкт про тимчасовий мораторій на стягнення податкових боргів п'яти державних підприємств вугільної та урановидобувної галузей. За оцінкою Міненерго, ініціатива допоможе зберегти робочі місця понад 10 тисяч працівників. Йдеться про відтермінування примусового стягнення, а не про списання заборгованості. Щоб набути чинності, документ має пройти розгляд у Верховній Раді.

Які підприємства потрапляють під мораторій

До переліку входять «СхідГЗК», «Добропіллявугілля-видобуток», «Львіввугілля», «Волиньвугілля» та «Регіональні електричні мережі». Мораторій пропонують діяти на час воєнного стану та ще шість місяців після його припинення або скасування.

Розмір податкових боргів і наслідки для видобутку

За даними Державної податкової служби, наведеними парламентським бюджетним комітетом, станом на 29 грудня 2025 року податковий борг становив:

• «Львіввугілля» — майже 2 млрд грн;
• «СхідГЗК» — близько 376 млн грн;
• «Добропіллявугілля-видобуток» — майже 221 млн грн.

Заборгованість уже вплинула на роботу компаній. «СхідГЗК» повідомляв, що видобуток уранової руди довелося призупинити через блокування рахунків із січня 2026 року. Після законодавчих змін, які дали підприємству змогу продовжити діяльність, комбінат почав готуватися до відновлення видобувного та переробного виробництва.

Навіщо уряду відтермінування стягнення

У Міненерго пояснюють: відтермінування дасть змогу не вилучати кошти, необхідні для поточного виробництва та виплати зарплат. Крім того, підприємства зможуть фінансувати переміщення державного майна з небезпечних районів. Уряд наголошує, що стабільна робота видобувних підприємств пов'язана з енергетичною безпекою України. Урановидобуток забезпечує сировинну базу для ядерної енергетики, а вугільні компанії є частиною паливно-енергетичного сектору.

Що означає мораторій для бюджету

Мораторій не скасовує борги. Він лише тимчасово обмежує їх примусове стягнення, тож кошти до бюджету не надійдуть негайно. Фактично це компроміс між підтримкою виробництва та наповненням бюджету: заборгованість залишиться проблемою, яку доведеться розв'язувати згодом.

На що звернути увагу:

• Мораторій ще не чинний, доки Верховна Рада не ухвалить відповідний закон.
• Відтермінування стосується примусового стягнення, а не самих зобов'язань перед бюджетом.
• Строк дії прив'язаний до воєнного стану та ще шести місяців після його завершення.

Найближчим часом варто стежити за розглядом законопроєкту у парламенті. Якщо документ ухвалять, буде видно, чи вдасться поєднати збереження виробництва з поверненням боргів до бюджету після завершення мораторію.