Укриття для ресторанів: до 20% закладів можуть закритися

До весни 2027 року український ресторанний ринок може втратити до 20% закладів, які тимчасово призупинять роботу. Ключова причина: з 4 грудня 2026 року ресторани без облаштованого укриття або безпечного простору не зможуть працювати під час жовтого рівня загрози, спираючись лише на згоду працівників.

Про ризики для галузі розповіла ресторанна експертка Ольга Насонова в коментарі Delo.ua.

Що змінюють нові правила для ресторанів

Вимоги до роботи підприємств під час повітряних загроз визначає постанова Кабінету міністрів №1092, яка набула чинності 4 вересня 2026 року. Бізнесу надали тримісячний перехідний період до 4 грудня.

Окрема повноцінна захисна споруда не є обов’язковою. Як роз’яснило Міністерство економіки, альтернативою можуть бути спеціально обладнані безпечні простори всередині будівель. Такі приміщення мають відповідати визначеним критеріям захисту. Вільна кімната без вікон або внутрішній коридор безпечним простором не вважаються, тож оцінюють конструктивні характеристики будівлі та рівень захисту людей.

Чому більшість міських ресторанів не готові

За словами Ольги Насонової, в Україні лише близько 100–200 ресторанних приміщень можуть відповідати встановленим нормам безпеки. Більшість міських закладів працює на перших поверхах житлових будинків, має великі вікна, а внутрішній простір переважно займають кухня, мийна зона та склад.

«Реальні шанси облаштувати укриття мають хіба що заміські комплекси з власною землею: вирити котлован, залити його бетоном і зробити безпечну зону. Для класичного міського стріт-ритейлу ці норми технічно нездійсненні», — пояснює Насонова.

Заміські комплекси з власною територією можуть розглядати будівництво окремої захисної споруди. У щільній міській забудові такий проєкт значно складніший і потребує додаткових площ та серйозних інвестицій.

Підвали як альтернатива, але з обмеженнями

Заклади в підвальних приміщеннях мають потенційну перевагу: їх простіше адаптувати до вимог безпеки. Водночас розташування під землею не гарантує відповідності нормативам. За оцінкою Насонової, ресторани в підвалах становлять близько 15% закладів у Києві та Дніпрі й до 5% в Одесі.

«Знайти вільний підвал у центрі столиці практично неможливо: площі розібрали під коворкінги та нові бари, а мережі на зразок “Текіла Бар” чи Rumba Bar активно нарощують саме такі точки, куди гості охоче спускаються навіть під час тривог», — говорить експертка.

Попит на такі локації зростає, а конкуренція за площі та оренда дорожчають.

Падіння відвідуваності ускладнює адаптацію

Нові вимоги збігаються з погіршенням економіки ресторанного бізнесу. За словами Насонової, у жовтні 2026 року відвідуваність київських ресторанів знизилася на 30–50% порівняно з жовтнем минулого року. Паралельно заклади витрачають більше на генератори, пальне, оренду та персонал. За меншого потоку гостей такі витрати сильніше тиснуть на рентабельність, а додаткові вкладення в безпечні простори можуть стати критичними для невеликих операторів.

Частина рестораторів намагається переглянути умови оренди: домовляється про знижки або тимчасово сплачує лише комунальні послуги.

Хто може не повернутися після зими

Мережі «Сушия» та Pesto Cafe вже оголосили про закриття частини локацій, тоді як «Пузата Хата» шукає способи оптимізувати витрати.

Насонова прогнозує, що частина ринку може перейти до зимової консервації. Підприємці спробують перечекати період високих витрат і низької відвідуваності, зберігши можливість відновити роботу навесні 2027 року. Для закладів із нестабільними фінансами пауза може стати остаточним закриттям.

Ринок скорочувався ще до запровадження нових правил. За попередніми оцінками Насонової, на початку 2026 року в Києві протягом кількох місяців припинили роботу близько 400 закладів, майже 300 з яких були невеликими кав’ярнями, пекарнями та точками стрітфуду. Серед причин називали збитковість і демонтаж тимчасових споруд.

Нагадаємо, з вересня 2026 року виторг ресторанів і кафе в торговельно-розважальних центрах Києва скоротився на 50–60% через атаки ворога. Загалом ресторанний ринок столиці втратив у середньому 30–35% доходів, тож заклади скорочують години роботи та розвивають доставку.