Україна експортувала 2,4 млн тонн агропродукції у вересні 2024
Через обмежений доступ до портів Чорного моря Україна вивезла лише 46% від експортного потенціалу. Міністр аграрної політики розповів про альтернативні маршрути та потребу в фінансуванні
У вересні 2024 року Україна експортувала 2,4 млн тонн сільськогосподарської продукції — це становить менше половини від того обсягу, який країна могла б вивозити без логістичних перешкод. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на щотижневому брифінгу. Обмеження у доступі до чорноморських портів залишається головною перепоною для розширення експорту, оскільки блокування цих маршрутів змушує аграріїв шукати альтернативні способи доставки товарів на міжнародні ринки.
Структура вересневого експорту за видами продукції
Найбільшу частку експорту займали зернові культури — 1,4 млн тонн, проте рівень їхньої реалізації виявився найнижчим серед основних груп товарів, становлячи лише 38% від можливого обсягу. На противагу зерну, олійні культури експортували набагато активніше: 444 тис. тонн, що дорівнює 83% від потенціалу. Оброблені олії становили 311 тис. тонн (64% потенціалу), а олійні шроти — 280 тис. тонн (46% потенціалу).
Диспропорція у темпах експорту різних груп продукції пояснюється тим, що олійні культури мають більш гнучкі маршрути доставки та вищу дохідність для логістичних операторів, тоді як зерно вимагає великих складських потужностей.
Логістичні маршрути та альтернативні коридори
Більше половини від загального обсягу вантажу, а саме 1,3 млн тонн (54%), вивезли через порти на Дунаї. Залізничний транспорт забезпечив доставку 993 тис. тонн (41%), а автомобільний — лише 120 тис. тонн (5%). Дунайський маршрут став найпродуктивнішим альтернативним коридором, хоча його пропускна здатність залишається обмеженою порівняно з чорноморськими портами.
Міністр Висоцький наголосив, що без відновлення повноцінного функціонування чорноморських портів Україна об'єктивно не спроможна подолати поріг у 45–50% від загального експортного потенціалу. За його оцінкою, теоретичний експортний потенціал України становить 64 млн тонн аграрної продукції на рік.
Фінансова допомога та інвестиції в логістику
Для подолання логістичної кризи Україна звернулася до Європейського союзу з проханням виділити щонайменше 1,1 млрд євро, розраховуючи на 50 євро за тонну вантажу. За розрахунками Міністерства аграрної політики, таке фінансування дозволило б експортувати додаткові 20 млн тонн продукції. Крім того, держава працює над розширенням наявних альтернативних коридорів через змычення з європейськими партнерами.
Окремою проблемою залишається дефіцит складських потужностей: країні бракує близько 11 млн тонн. Мінагрополітики залучила понад 17,5 млн доларів міжнародної допомоги на закупівлю силосних рукавів, які видаватимуть безоплатно господарствам прифронтових регіонів з земельним банком від 100 до 3000 гектарів. Початок програми запланований на жовтень.
Водночас Світовий банк виділив 25 млн доларів для часткового відшкодування вартості рукавів аграріям, що купуватимуть їх власним коштом. Програма охоплює виробників із земельними ділянками від 100 до 7000 гектарів (для прифронтових територій — від 3000 до 7000 гектарів), максимальна компенсація за один рукав — 23 тис. гривень.
Скільки аграрної продукції може експортувати Україна за нормальних умов?
За оцінками Мінністерства аграрної політики, експортний потенціал України становить 64 млн тонн сільськогосподарської продукції на рік. Проте через обмеження у доступі до портів Чорного моря цей потенціал скорочується майже вдвічі.
Яке значення має Дунайський маршрут для експорту аграрної продукції?
Дунайський маршрут став найважливішим альтернативним коридором: у вересні через дунайські порти пройшло 54% усього експортованого вантажу (1,3 млн тонн). Хоча його пропускна здатність менша, ніж чорноморські порти, цей маршрут залишається критичним для збереження експортних потоків.
Чи отримала Україна фінансування від ЄС на подолання логістичних перешкод?
Україна звернулася до Європейського союзу з проханням про 1,1 млрд євро на компенсацію зрослих логістичних витрат (50 євро за тонну). Відповідь від європейської сторони наразі очікується.
Як держава розв'язує проблему нестачі складських потужностей?
Міністерство залучило 17,5 млн доларів міжнародної допомоги на закупівлю силосних рукавів. Вони видаватимуться безоплатно господарствам прифронтових регіонів, а також передбачена часткова компенсація вартості рукавів за рахунок коштів Світового банку (25 млн доларів).
