Торговельний дисбаланс України 2026: Імпорт вдвічі перевищує Експорт

За перші п'ять місяців 2026 року Україна зіткнулася зі значним перекосом у зовнішній торгівлі: обсяг імпорту товарів майже вдвічі перевищив експорт. За даними Державної митної служби України, країна ввезла продукції на приблизно 40,5 млрд доларів США, тоді як обсяг постачання за кордон становив лише 17,5 млрд доларів США. Цей дисбаланс, що є ключовим показником торговельного балансу, підкреслює глибоку залежність економіки від зовнішніх постачань у критичних секторах.

Зі всього імпорту, оподатковані товари склали 27,8 млрд доларів, що становить близько 69% від загального обсягу ввезеної продукції. Середній рівень податкового навантаження на один кілограм оподаткованої продукції протягом січня-травня 2026 року зафіксовано на рівні 0,56 долара.

Ключові статті українського імпорту та джерела надходжень до бюджету

Структура імпорту в Україну демонструє концентрацію навколо трьох основних сегментів, які сукупно формують понад 70% усіх закупівель. Це свідчить про нагальні потреби країни у високотехнологічному обладнанні, енергоресурсах та сировині для промисловості:

• Машини, обладнання та транспорт: Обсяг імпорту сягнув 17 млрд доларів. Митне оформлення цих товарів принесло до державного бюджету 95,9 млрд гривень, що складає 27% від усіх митних платежів.
• Паливно-енергетичні ресурси: Імпорт становив 6,4 млрд доларів. Ця категорія забезпечила найбільші надходження до бюджету – 126,2 млрд гривень, або 35% усіх митних зборів, підкреслюючи критичну залежність від енергоносіїв.
• Продукція хімічної промисловості: Закупівлі оцінюються в 5,7 млрд доларів. Від цієї групи товарів бюджет отримав 47,2 млрд гривень, що становить 13% митних надходжень.

Найбільші внески до державного бюджету від митних платежів традиційно формують саме енергоносії, що відображає їхню високу вартість та значні обсяги споживання в країні.

Географія зовнішньої торгівлі: лідери імпорту та стійкість агроекспорту

Аналіз географії імпорту показує, що Китай залишається беззаперечним лідером, забезпечуючи значну частку українських закупівель. За перші п'ять місяців 2026 року обсяг імпорту з Китаю склав 11,1 млрд доларів, що означає, що фактично кожен четвертий долар із загальних імпортних витрат надходить до цієї країни. Серед інших ключових партнерів варто виділити:

• Польща: 3,9 млрд доларів.
• Туреччина: 2,7 млрд доларів.

Китай є основним постачальником масового промислового імпорту, тоді як сусідні країни Європейського Союзу, зокрема Польща, та Туреччина відіграють важливу роль у логістиці, перероблюванні та постачанні суміжних товарів.

Щодо експорту, майже 60% валютних надходжень України формує продовольчий сектор, а також метали та машинобудування. Загальні фінансові результати експорту розподілилися наступним чином:

• Продукція агропромислового комплексу: 10,6 млрд доларів.
• Метали та вироби металургійної промисловості: 1,7 млрд доларів.
• Машини, обладнання та транспортні засоби: 1,5 млрд доларів.

Основним торговим партнером України за обсягами експорту залишається Польща з показником 2 млрд доларів. За нею слідують Туреччина (1,5 млрд доларів) та Італія (1,1 млрд доларів). Експортні мита, на відміну від імпортних, принесли лише близько 744 млн гривень за звітний період, що додатково підкреслює асиметрію поточної торговельної моделі.

Український аграрний експорт, який у 2025 році залишався фундаментом зовнішньої торгівлі, демонструє зміну географії. Попит на українську агропродукцію розширюється за межі Європейського Союзу, охоплюючи Близький Схід, Північну Африку та частини Азії. Водночас, частка ЄС дещо скорочується через повернення торговельних квот і тарифних обмежень, хоча Європейський Союз у 2025 році все ще залишався головним напрямком для 47% усіх агропостачань, що становило 12,1 млрд доларів.

Серед головних покупців української агропродукції у 2025 році були Туреччина, Нідерланди, Італія, Іспанія, Польща, Єгипет, Німеччина, Бельгія та Саудівська Аравія. Найбільшу частку традиційно формували зернові культури (близько 57% валютного виторгу), ключовими покупцями яких є Туреччина, Єгипет, Італія, Іспанія та Алжир. Сегмент олійних культур переважно інтегрований у переробні ланцюги ЄС, з основними напрямками постачання до Німеччини, Туреччини, Нідерландів, Бельгії та Єгипту. Експорт продукції тваринництва залишається меншою частиною, з основними імпортерами в Нідерландах, Великій Британії, Молдові, Словаччині та Саудівській Аравії.

Підсумовуючи, значний торговельний дефіцит України у першій половині 2026 року, де імпорт удвічі перевищує експорт, свідчить про критичну потребу у зміцненні внутрішнього виробництва та диверсифікації експортних ринків. Хоча агросектор залишається міцним стовпом експорту, залежність від імпорту машин, енергоносіїв та хімічної продукції створює виклики для економічної стабільності. Для покращення ситуації необхідно стимулювати виробництво високомаржинальної продукції та активно шукати нові ринки збуту, особливо в умовах зміни торговельної політики ЄС.