Удари США в Ормузі: як це впливає на морське страхування воєнних ризиків

Нові військові удари, завдані силами США на півдні Ірану поблизу стратегічно важливої Ормузької протоки, значно посилили тиск на ринок морського страхування воєнних ризиків. Ці інциденти, що відбулися у День пам'яті, змушують андеррайтерів оцінювати активні операційні загрози, а не перспективи післяконфліктного відновлення, що призводить до зростання страхових премій та ускладнень для глобальних морських перевезень. Центральне командування США заявило, що ці дії мали оборонний характер, атакуючи ракетні пускові майданчики та іранські катери, які, за твердженням американської сторони, намагалися встановити міни.

Наслідки військових дій для морського страхування в Ормузі

Поточна ситуація біля Бандар-Аббаса, що є головною військово-морською базою Ірану та критичною точкою для контролю над Ормузькою протокою, через яку проходить близько 20% світових морських поставок нафти, має прямі наслідки для андеррайтерів. Крихке перемир’я між США та Іраном, яке допускає удари в межах самооборони, створює умови для постійного оцінювання активних операційних ризиків. Ця проблема загострилася ще з 28 лютого, коли США та Ізраїль здійснили скоординовані удари по Ірану, включно з атаками на ядерну та ракетну інфраструктуру.

Ринок морського страхування відреагував миттєво. Протягом 48 годин премії за страхування воєнних ризиків зросли у п'ять разів. Великі морські страховики скасували частину чинного покриття, а Об’єднаний комітет з військових ризиків (Joint War Committee) Асоціації ринку Lloyd’s (LMA) повторно визначив Перську затоку як зону конфлікту. Трафік танкерів скоротився більш ніж на 80% ще до того, як Іран офіційно оголосив фізичну блокаду. На початку березня 2024 року премії за транзит через Ормузьку протоку зросли до 1,5-3% вартості корпусу судна, а для суден, пов’язаних із США, Великою Британією та Ізраїлем, ставки наближалися до 5%. Для надвеликого нафтового танкера вартістю близько 138 мільйонів доларів це означає орієнтовні премії за один рейс у розмірі 10-14 мільйонів доларів, тоді як до війни ці витрати вимірювалися сотнями тисяч доларів.

Келвін Грей, глобальний керівник морського страхування Intact Insurance, підкреслив, що хоча протока може бути офіційно відкритою, «нормальність не повернулася». Позиція LMA полягає в тому, що судна уникають маршруту не через відсутність страхування, а через високі ризики для безпеки екіпажів і самих суден, що підтверджується такими інцидентами, як удари США по іранських катерах.

Нові виклики для андеррайтерів та дипломатичні маневри

Крім безпосередніх військових ризиків, андеррайтери стикаються з ускладненнями, пов’язаними з платформою Hormuz Safe, яку просуває Тегеран. Це державна цифрова система страхування, що приймає платежі в криптовалюті для суден, які проходять транзитом відповідно до правил новоствореного іранського Управління протоки Перської затоки. Покриття через санкційну державну структуру створює значні проблеми для брокерів, страховиків та страхувальників щодо чинності полісів, комплаєнсу з міжнародними санкціями, можливості примусового виконання зобов’язань та легітимності виплати страхових вимог без створення юридичних ризиків.

Уряд США також запустив власний механізм підтримки страхування воєнних ризиків для суден, що відповідають вимогам програми. Однак ця програма поки не привабила учасників, частково через те, що її умови не відповідають фактичним потребам ринку. Дипломатична ситуація залишається напруженою: переговори за посередництва Пакистану зупинилися, хоча американські посадовці вказують на рух до проміжної рамкової домовленості. Зміна позиції президента Трампа щодо іранського збагаченого урану, який тепер може бути переданий США для знищення або знищений на місці під наглядом, хоч і є дипломатичним зрушенням, поки не змінює оцінку ризику для страхових ринків.

Підсумовуючи, доки мінні загрози, військові удари, санкційна експозиція та безпека транзиту не стабілізуються, покриття в Ормузькій протоці залишатиметься оціненим як керована невизначеність, а не як мирний ризик. Для українських компаній, що займаються морськими перевезеннями або імпортом/експортом товарів через цей регіон, критично важливо ретельно оцінювати ризики, консультуватися зі страховими брокерами та враховувати потенційне зростання логістичних витрат.