Прогноз уряду: долар по 51 грн, мінімалка 11 155 грн до 2029

Кабінет Міністрів України презентував Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки, що містить макроекономічний прогноз розвитку країни. Згідно з базовим сценарієм, який передбачає завершення війни, уряд очікує зростання курсу долара до 51,5 гривні до кінця 2029 року та підвищення мінімальної заробітної плати до понад 11 000 гривень. Ці дані, оприлюднені 16 червня 2026 року з посиланням на Telegram-канал народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, окреслюють ключові економічні показники та виклики для України в найближчі три роки.

Ключові показники макропрогнозу: курс долара та інфляція

Уряд України, спираючись на базовий сценарій завершення активних бойових дій, прогнозує поступову девальвацію національної валюти. Середньорічний обмінний курс долара до 2029 року може сягнути 50,7 гривні, а до кінця 2029 року – 51,5 гривні за долар США. Це свідчить про очікуване регульоване послаблення гривні, що може вплинути на імпортні товари та інвестиційні рішення.

Паралельно, урядовий прогноз передбачає інфляцію на рівні 8,9% у 2027 році. Хоча це вищий показник порівняно з цільовими значеннями Національного банку України, він відображає поточні економічні реалії та потенційний вплив програм відновлення. Наприкінці 2027 року, згідно з цим сценарієм, курс американської валюти може становити близько 48,3 гривні.

Зростання соціальних стандартів: мінімальна зарплата та прожитковий мінімум

Уряд також планує поетапне збільшення соціальних стандартів, що є важливим для підвищення рівня життя громадян. Мінімальна заробітна плата, яка становить 8647 гривень станом на 2026 рік, до кінця 2029 року має перевищити 11 000 гривень. Сукупне зростання цього показника за три роки становитиме майже 29%. Підвищення мінімальної зарплати є одним з інструментів стимулювання внутрішнього споживання та підтримки соціально незахищених верств населення.

Зростання мінімальної заробітної плати за роками:

• у 2027 році — на 10,4%;
• у 2028 році — на 8,7%;
• у 2029 році — на 7,1%.

Одночасно з мінімальною зарплатою зростатиме й прожитковий мінімум, який впливає на розмір численних соціальних виплат та допомог. Прожитковий мінімум для працездатних осіб, що у 2026 році складає 3328 гривень, також буде підвищуватися:

• у 2027 році — на 10,9%;
• у 2028 році — на 8,9%;
• у 2029 році — на 7,1%.

Економічне відновлення та виклики державного боргу

За оптимістичним сценарієм, Україна очікує значного економічного відновлення. Якщо у 2026 році прогнозується зростання реального ВВП на рівні 2,6%, то до 2029 року цей показник може досягти 6,7%. Такий прогрес має бути забезпечений за рахунок програм відбудови, притоку інвестицій та пожвавлення внутрішнього ринку. Номінальний обсяг економіки за цей період може зрости з 10,1 трлн до близько 15 трлн гривень.

Попри позитивні очікування щодо ВВП, державні фінанси залишатимуться під значним тиском. Співвідношення державного боргу до ВВП може зрости до 113% вже у 2027 році, а потреба у зовнішньому фінансуванні наступного року перевищить 2 трлн гривень. Уряд планує поступове скорочення бюджетного дефіциту після завершення активної фази війни:

• 18,5% ВВП у 2026 році;
• 17,7% ВВП у 2027 році;
• 11,1% ВВП у 2028 році;
• 5,5% ВВП у 2029 році.

Видатки державного бюджету, за оцінками уряду, досягнуть пікового рівня у 2027 році (5,05 трлн грн), після чого почнуть знижуватися. Основними джерелами міжнародної фінансової підтримки залишатимуться Європейський Союз, країни G7, МВФ, Світовий банк та Велика Британія. За словами Юлії Свириденко, виплати військовослужбовцям, зокрема доплата у 10 тисяч гривень для тилових частин, передбачені й на 2027 рік.

Загалом, Бюджетна декларація Кабміну окреслює амбітні плани відновлення та розвитку економіки України до 2029 року, базуючись на припущенні про завершення війни та стабільну міжнародну підтримку. Однак, реалізація цих прогнозів буде безпосередньо залежати від безпекової ситуації та ефективності впровадження регуляторних політик. Для пересічного українця ці зміни означають поступове зростання соціальних стандартів, але й ризики, пов'язані з девальвацією гривні та зростанням державного боргу, що вимагатиме уважного моніторингу економічної ситуації та фінансових рішень.