Понад третина українців не знає про можливе підвищення ПДВ до 21%
Опитування Active Group показує: 44% українців обізнані про план уряду підняти ПДВ до 21% у 2027 році, а 33,7% про це взагалі не чули. Кошти спрямують на страхування бізнесу від воєнних ризиків
Майже половина українців інформована про можливе підвищення податку на додану вартість. Відповідно до опитування Active Group, 44% респондентів знають, що уряд розглядає збільшення ставки ПДВ зі стандартних 20% до 21% у 2027 році. Ще 22,6% мають поверхневе уявлення про цю ідею, але деталей не розуміють. Водночас для третини опитаних (33,7%) така новина виявилася абсолютно несподіваною.
Призначення фонду страхування бізнесу від воєнних ризиків
Плани щодо збільшення ПДВ – це не просто загальне піднесення податкових надходжень. Міністерство економіки пропонує спрямувати додаткові кошти на створення спеціального фонду для компенсації бізнесу за втратами від російських атак. Модель передбачає принцип «першого шару збитків» (first loss): держава та міжнародні партнери покривають початкові втрати підприємств. Одна компанія може отримати компенсацію до $10 млн за пошкоджені або знищені активи.
За оцінкою Міністерства економіки та довкілля, фонд потребує $2–3 млрд стартового капіталу. Частину Україна намагатиметься сформувати самостійно, решту залучити від міжнародних донорів. Підвищення ПДВ на один процентний пункт – один з найшвидших способів мобілізувати вітчизняний внесок, оскільки цей податок стабільно й оперативно генерує значні обсяги коштів.
Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля, зазначав, що масштаб воєнних збитків вітчизняного бізнесу у 2024 році може сягнути $10 млрд. Держбюджет на 2027 рік передбачає 58,7 млрд грн на страхування підприємств від воєнних ризиків та додаткову фінансову підтримку. Окремо планують виділити 8,3 млрд грн для захисту паливного сектору, потенційно за рахунок підвищення акцизу на паливо.
Як підвищення ПДВ вплине на ціни для звичайних людей
Оскільки ПДВ – непрямий податок, його збільшення можуть перекладати на кінцевого споживача. Проте зростання ставки з 20% до 21% не спричинить автоматичного скачка цін на 1%. Наприклад: товар без ПДВ коштує 100 грн, тепер покупець платить 120 грн, за нової ставки 21% – 121 грн. При повному перенесенні податку в ціну подорожчання складе приблизно 0,83%.
Попри логіку економічного обґрунтування, більшість українців скептичні. За результатами того самого опитування, 78,7% респондентів не вважають переконливим пояснення уряду, що ПДВ потрібен для фінансування страхування. Лише 13,1% вважають такий аргумент вагомим. Водночас 80% опитаних не очікують, що збільшення податків поліпшить озброєння армії або соціальні гарантії; позитивний ефект бачить лише 12,2%. Порівняння з травнем 2024 року вражає: тоді позитивні очікування висловлювали 25,3% українців – падіння довіри становить майже 13 процентних пунктів.
Статус законопроєкту
Важливо наголосити: розгляд ідеї підвищення ПДВ не гарантує його прийняття. Уряд поки не подав відповідний законопроєкт до Верховної Ради. Мінфін називає цей крок лише одним із можливих джерел фінансування, тому остаточне рішення залишається за парламентом. Матеріал ще перебуває на етапі обговорення, а не законодавчої реалізації.
Чи вже прийнято закон про підвищення ПДВ до 21%?
Ні. Уряд розглядає таку ідею, але законопроєкт до Верховної Ради ще не подано. Прийняття рішення залежить від парламенту.
На що будуть витрачені додаткові кошти від підвищення ПДВ?
Міністерство економіки пропонує спрямувати додаток на створення фонду страхування бізнесу від воєнних ризиків. Фонд матиме на меті компенсувати підприємствам втрати від російських атак – до $10 млн на одну компанію.
На скільки подорожчають товари та послуги, якщо ПДВ піднімуть на 1%?
Якщо бізнес повністю перенесе податок у ціну, товари й послуги подорожчають приблизно на 0,83%. Наприклад, товар вартістю 100 грн без ПДВ коштуватиме 121 грн замість нинішніх 120 грн.
Що показало опитування про ставлення українців до підвищення ПДВ?
Більшість опитаних (78,7%) скептичні до аргументів уряду, а 80% не очікують покращення армійського забезпечення чи соціальних стандартів від цього кроку. Позитивну позицію займає лише 12–13% респондентів.
