Нова житлова політика України 2026: фундамент відбудови та цифровізація

Україна розпочинає кардинальне оновлення житлової політики, відмовляючись від застарілих радянських підходів. Верховна Рада ухвалила ключовий Закон «Про основні засади житлової політики», розроблений Міністерством розвитку громад та територій, який закладає основу для системної відбудови країни та вирішення житлових проблем, спричинених війною та внутрішнім переміщенням, починаючи з січня 2026 року. Цей документ скасовує Житловий кодекс 1983 року, що містив анахронічні норми, та вводить сучасні, прозорі механізми забезпечення житлом.

Реформа житлової політики: відмова від радянської спадщини

Заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська наголошує, що новий закон знаменує собою остаточний перехід від застарілих радянських підходів до сучасної, цифрової та зрозумілої для громадян системи. Після його ухвалення, Житловий кодекс 1983 року, який містив такі норми, як «державно-колгоспний житловий фонд», поступово припинить свою дію. Цей рамковий закон створює чітку основу для розробки Державної стратегії житлової політики та регіональних стратегій, що враховуватимуть потреби кожної громади. На його базі вже готуються законопроєкти «Про соціальне (орендне) житло» (планується ухвалити до кінця 2026 року) та новий Закон «Про управління житловим фондом», які посилять правове регулювання в цій сфері.

Цифровізація житлової сфери та прозорість для громадян

Однією з ключових новацій, яку приносить реформа житлової політики, є повна цифровізація. Протягом шести місяців з моменту ухвалення закону буде створена Єдина інформаційно-аналітична житлова система. Ця система об'єднає десятки розрізнених паперових та електронних реєстрів, які наразі не узгоджені між собою. Для українців це означатиме значні переваги:

• Можливість подавати заяву на житло онлайн.
• Прозорий статус у черзі та зрозумілі правила без «ручного» втручання.
• Єдине джерело достовірної інформації про житловий фонд.
• Інтеграція з державними реєстрами нерухомості, будівництва, земельного кадастру, а також соціальними, демографічними та податковими базами, що мінімізує необхідність збору довідок та пришвидшить ухвалення рішень.

Ця інтеграція зменшить контакт громадян з чиновниками та суттєво скоротить бюрократію, що є важливим кроком до прозорості та зменшення можливих зловживань.

Нові інструменти підтримки та захист інвестицій у відбудову

Новий закон чітко визначає інструменти житлової підтримки та категорії громадян, для яких вони призначені. Соціальне житло надаватиметься вразливим категоріям населення, таким як внутрішньо переміщені особи (ВПО) та люди з інвалідністю, на умовах пільгової оренди. Службове житло призначатиметься для працівників, чия робота вимагає проживання поруч (військові, медики, рятувальники), також у форматі оренди. Це критично важливо, адже, за даними RDNA 4, внаслідок війни зруйновано або пошкоджено близько 13% житлового фонду, постраждали понад 2,5 мільйона домогосподарств, а потреба у відновленні житла оцінюється приблизно у 84 мільярди доларів.

Для запобігання зловживанням, закон вводить запобіжники: житло, придбане за державної підтримки, не можна продавати протягом 10 років, а у разі дострокового продажу кошти підтримки необхідно повернути. Соціальне житло не підлягатиме викупу за заниженими цінами. Усі надходження від оренди та фінансових механізмів підтримки спрямовуватимуться до револьверного фонду, що забезпечить постійне надходження коштів на будівництво, утримання та розвиток нового житла. Цей підхід сприятиме залученню приватних інвестицій та участі міжнародних партнерів, формуючи фундамент для системної відбудови та забезпечення гідних умов життя українців.