НБУ готує сценарії виходу з економічного шоку після війни
Голова Національного банку Андрій Пишний розповів про підготовку до завершення повномасштабної війни. НБУ розробляє альтернативні плани для періоду зменшення міжнародної фінансової допомоги
Національний банк України вже активно планує economia після завершення повномасштабної збройної агресії. Голова НБУ Андрій Пишний під час виступу у Київській школі державного управління наголосив, що закінчення війни спричинить істотні виклики для фінансової системи держави, передусім через очікуване скорочення потоків міжнародної допомоги.
Глобальний шок для економіки України
Завершення російської агресії розцінюється Національним банком як катаклізм для національної економічної системи. Пишний прямо сказав: «Завершення повномасштабного вторгнення – це буде глобальний шок для української економіки. Ми про нього вже думаємо». Ця оцінка відображає розуміння банківським керівництвом масштабу трансформацій, які чекають на економіку в мирний період.
Регулятор уже розробляє низку альтернативних планів дій для різних сценаріїв розвитку подій. Однак Пишний зазначив невизначеність щодо того, яка структура економіки збережеться до завершення конфлікту та які конкретні виклики виникнуть. Це ускладнює прогнозування та потребує гнучкого підходу до планування.
Самофінансування замість зовнішньої допомоги
Ключова проблема, про яку наголошує голова НБУ – різка зміна структури фінансування держави. «Грошей буде менше. Це означає, що українська економіка повинна себе самофінансувати», – пояснив Пишний. На його думку, держава повинна створювати умови для залучення талантів та інвестицій всередину країни не силою примусу, а привабливістю пропозицій.
Реформи, які Національний банк протягує через парламент, спрямовані на підготовку до цього критичного моменту. Они мають забезпечити довіру іноземних інвесторів та трудових мігрантів, котрі розглядатимуть Україну як привабливе місце для розміщення капіталу та праці.
План Маршала як політична довіра
Пишний також торкнувся можливості «Плану Маршала» для відновлення України – всесвітньо відомої моделі постійної реконструкції Західної Європи після Другої світової війни. Однак він підкреслив, що така масштабна програма залежить не лише від готовності міжнародної спільноти, а й від того, чи матиме світ довіру до України як партнера. Ця довіра формується трьома компонентами: інституційною стійкістю НБУ, довірою до уряду та репутацією парламенту.
Розуміючи складність вихідного стану, Національний банк позиціонує себе як якір стабільності в турбулентний період, що повинен зберегти конституційну незалежність та професіоналізм.
Коли НБУ розпочав підготовку до закінчення війни?
Національний банк уже активно розглядає сценарії виходу з економічного шоку, розробляючи альтернативні плани дій. Точний момент розпочаття роботи не названий, але голова НБУ наголошує, що це актуальна робота регулятора прямо сьогодні.
Чи буде Україна отримувати міжнародну допомогу після завершення війни?
За оцінкою голови НБУ Андрія Пишного, потік міжнародної фінансової допомоги сильно скоротиться. Можливі масштабні програми, подібні до «Плану Маршала», але їхнього запровадження залежать від довіри світової спільноти до України як партнера та від стабільності українських інститутів.
Що означає економічна самофінансування України?
За словами Пишного, самофінансування означає, що економіка держави повинна генерувати дохід самостійно, без надійної опори на зовнішню допомогу. Це потребує створення привабливих умов для іноземних інвесторів та висока якість робочих місць для залучення талантів.
Які умови потрібні для привернення західної підтримки при відновленні України?
Голова НБУ виділив три ключові умови: інституційна стійкість Національного банку з гарантованою незалежністю, довіра суспільства до уряду та авторитет парламенту. Західні партнери повинні бачити, що держава спроможна бути ефективною не лише під час кризи, але й у період миру.
