Нардепу Тищенку повідомили про підозру: $1 млн за "дах" кол-центрів та відмивання 12,6 млн грн

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) 29 червня 2026 року офіційно повідомили чинному народному депутату Миколі Тищенку про підозру. За версією слідства, політик вимагав понад 1 мільйон доларів США за «вирішення питання» з діяльністю кол-центрів, а також здійснив легалізацію (відмивання) 12,6 мільйона гривень, отриманих злочинним шляхом, та вніс недостовірні відомості до електронної декларації.

Ця справа, що базується на даних, оприлюднених НАБУ, підкреслює серйозність звинувачень проти народного обранця, пов'язаних із корупцією та фінансовими зловживаннями, і є черговим етапом у боротьбі з організованою злочинністю та неправомірною вигодою на високих щаблях влади.

Вимагання мільйона доларів за «кришування» кол-центрів

За даними правоохоронних органів, події, що лягли в основу підозри, відбувалися у серпні 2023 року. Слідство стверджує, що народний депутат Микола Тищенко, використовуючи свій статус та прикриваючись боротьбою з так званими кол-центрами, звернувся до особи, яку вважав причетною до їхньої діяльності. Від цієї особи Тищенко нібито вимагав передати понад 1 мільйон доларів США як неправомірну вигоду, або хабар.

Натомість, за версією слідства, депутат обіцяв використати свої повноваження для втручання у діяльність деяких кол-центрів, забезпечуючи при цьому безперешкодну роботу інших. Важливо зазначити, що детективи НАБУ встановили, що жодних коштів у результаті цієї схеми депутат так і не отримав. Цей епізод свідчить про спробу використання владного становища для особистого збагачення та створення корупційних схем.

Схема легалізації 12,6 млн грн та неправдиві дані у декларації

Окрім звинувачень, пов'язаних з кол-центрами, НАБУ висунуло Миколі Тищенку окрему підозру в легалізації 12,6 мільйона гривень. За версією слідства, ці кошти були оформлені як подарунок від його колишньої дружини. Однак у ході розслідування детективи встановили, що екс-дружина депутата не мала законних джерел доходу, які б дозволили зробити такий значний подарунок. Більше того, фактичної передачі грошей, як з'ясувалося, взагалі не відбулося.

Цей фіктивний дохід, за даними правоохоронців, згодом був внесений до щорічної електронної декларації народного депутата, що є порушенням законодавства про запобігання корупції. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, є серйозним фінансовим злочином, спрямованим на приховування незаконного походження коштів та їх інтеграцію в легальний обіг.

Юридична кваліфікація дій депутата та триваючі розслідування

Правоохоронці кваліфікували дії народного депутата Миколи Тищенка за трьома статтями Кримінального кодексу України:

• Прохання надати неправомірну вигоду службовій особі (ст. 368 ККУ);
• Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 ККУ);
• Внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації (ст. 366-2 ККУ).

Варто зазначити, що це не перше кримінальне провадження, у якому фігурує Микола Тищенко. Раніше він вже став обвинуваченим у справі про незаконне позбавлення волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі. Нове розслідування акцентує увагу на використанні статусу народного депутата для отримання неправомірної вигоди та подальшого відмивання коштів. Досудове розслідування триває, і НАБУ заявляє про встановлення всіх обставин справи та перевірку можливої причетності інших осіб. Ці випадки підривають довіру суспільства до державних інституцій та вимагають рішучих кроків для забезпечення принципів E-E-A-T (досвіду, експертизи, авторитетності, надійності) у публічній сфері.

Ситуація з підозрою народному депутату Тищенку є яскравим прикладом системної боротьби з корупцією в Україні, де НАБУ та САП відіграють ключову роль. Подальший розвиток подій покаже, наскільки ефективними будуть дії правоохоронних органів у доведенні справи до логічного завершення та притягненні винних до відповідальності, що є критично важливим для зміцнення правової держави та відновлення довіри громадян до влади.