Перестрахування в Україні: місткість майже нульова. Як страхувати ризики?

Міжнародна місткість для перестрахування українських ризиків, яка й раніше була обмеженою, за останні місяці скоротилася практично до нуля. Це створює значні виклики для українських страховиків, особливо у сегменті великих промислових та інфраструктурних об'єктів. У відповідь на цю ситуацію, Міністерство економіки України активно розробляє нові державні механізми страхування воєнних ризиків, розширюючи можливості Експортно-кредитного агентства (ЕКА) та залучаючи бізнес до формування універсальної системи захисту.

Критичне зменшення міжнародної перестрахової місткості

За словами заступника міністра економіки та довкілля Єгора Перелигіна, станом на 1 червня 2026 року прогнозована доступна місткість міжнародного перестрахування для України оцінювалася в діапазоні $1-1,5 млрд. Однак на сьогодні цей обсяг покриття майже недоступний. Раніше, наприклад, на ринку Lloyd’s, українські учасники могли отримати до $300-400 млн перестрахового покриття за тарифами 5-6%, а в окремих випадках до 8%. Зараз пропозиції є переважно ситуативними, а вартість перестрахування для українських ризиків зросла до 8-12%.

Таке зростання тарифів робить міжнародне перестрахування економічно невигідним для українських страховиків. Це безпосередньо впливає на можливість компаній передавати частину великих ризиків, пов'язаних з воєнними збитками, міжнародним партнерам. Як наслідок, страховики або змушені обмежувати максимальні страхові суми, або значно підвищувати тарифи, що робить страхування недоступним для багатьох підприємств.

Державні ініціативи щодо страхування воєнних ризиків

У відповідь на цю ситуацію, Мінекономіки працює над створенням універсальної системи страхування та розширює державну модель покриття воєнних ризиків. Зокрема, міністерство вже підготувало зміни до постанови №1541, яка регулює державний механізм страхування через Експортно-кредитне агентство (ЕКА). Ці зміни, надіслані на погодження, передбачають значне розширення переліку майна, яке може отримати страхове покриття від ЕКА.

Серед ключових нововведень:

• Для паливного сектору: до приміщень та обладнання АЗС додадуть резервуари, запаси пального, пальне під час перевезення та спеціалізований транспорт для його доставки.
• Сільськогосподарська техніка: окремо включається до програми, що розширить захист для аграрних підприємств у зонах високої небезпеки.
• Важкий вантажний транспорт: транспорт категорії C масою від 7,5 тонни отримає покриття, підтримуючи логістичні компанії та продовольчий ритейл.
• Географічне розширення: програма поширюватиметься на Київ та Київську область як території підвищеного ризику.
• Орендоване майно: планується дозволити страхування орендованих складів, торгових площ та виробничих майданчиків, що є критично важливим для багатьох компаній.

Крім того, Мінекономіки прагне спростити документообіг в межах чинного механізму, зменшуючи бюрократичне навантаження на бізнес.

Перспективи та наявні міжнародні механізми

Попри значне скорочення класичної перестрахової місткості, український ринок не залишився зовсім без доступу до міжнародного капіталу. Станом на серпень 2026 року (прим. ред.: ймовірно, мається на увазі 2024 рік або найближчий період) функціонує низка спеціалізованих схем, розроблених міжнародними брокерами спільно з Lloyd's, окремими страховиками, ЄБРР та U.S. International Development Finance Corporation. Ці програми не формують єдиного універсального ринку, але охоплюють різні категорії ризиків, зокрема морські та наземні перевезення, комерційну нерухомість, а також пропонують механізми для українських страховиків, де міжнародні структури беруть на себе частину ризику за портфелями вже виданих полісів.

Таким чином, подальша модель державної участі є ключовою для компенсації не лише частини страхової премії, а й для забезпечення додаткової місткості, що дозволить розподіляти потенційні збитки між українськими страховиками, державними механізмами та тими міжнародними перестраховиками, де покриття ще доступне. Без цього страхування великих промислових, паливних, логістичних та енергетичних об'єктів в Україні залишатиметься або сильно обмеженим за страховою сумою, або надмірно дорогим для більшості підприємств, що гальмуватиме економічне відновлення та розвиток.