Міжнародне перестрахування України: як страхують ризики у 2024 році?

Місткість міжнародного перестрахування для України, особливо щодо воєнних ризиків, значно скоротилася, наблизившись до нуля після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Це змушує українські страхові компанії шукати внутрішні рішення для покриття ризиків, що раніше перестраховувалися за кордоном, та покладатися на власні резерви, консолідацію зусиль та державні ініціативи, щоб забезпечити безперервність страхового захисту для бізнесу та громадян.

Чому міжнародне перестрахування стало недоступним для України?

Основною причиною різкого скорочення міжнародної перестрахувальної ємності є безпрецедентний рівень воєнних ризиків, пов'язаних з агресією Росії. Після лютого 2022 року більшість глобальних перестраховиків або повністю відмовилися покривати ризики на території України, або встановили такі високі премії та франшизи, що зробило їхні послуги економічно недоцільними. Це стосується широкого спектру страхових продуктів, включаючи:

• Страхування майна (особливо великих промислових об'єктів та інфраструктури)
• Страхування вантажів та морських перевезень (за межами спеціальних програм)
• Авіаційне страхування
• Страхування відповідальності, де воєнні дії можуть бути причиною збитків

Національний банк України (НБУ), як регулятор страхового ринку, підтверджує цю тенденцію. Міжнародні партнери сприймають Україну як зону надвисокого ризику, що робить класичні механізми перестрахування практично непрацюючими для значної частини індустрії.

Як український страховий ринок адаптується до нових реалій?

В умовах обмеженої міжнародної підтримки, українські страхові компанії змушені адаптуватися, посилюючи власну фінансову стійкість та розвиваючи внутрішні механізми. Серед ключових напрямків адаптації:

1. Збільшення власної ємності: Страховики збільшують частку ризиків, які вони залишають на власному балансі (ретенцію), використовуючи власні резерви та статутний капітал.
2. Пули та консолідація: Створюються внутрішні пули страховиків, які спільно приймають на себе великі ризики, розподіляючи відповідальність. Це дозволяє покривати збитки, які були б непосильними для однієї компанії.
3. Державна підтримка та ініціативи: Уряд України та міжнародні партнери розробляють програми, що передбачають державні гарантії або спеціальні фонди для покриття воєнних ризиків. Яскравим прикладом є механізми страхування суден для експорту агропродукції через "зерновий коридор", де задіяні як приватні компанії, так і державні інституції.
4. Нові страхові продукти: Деякі страховики пропонують обмежене покриття воєнних ризиків для фізичних осіб або малого бізнесу, часто з високими франшизами та лімітами відповідальності, спираючись на власні можливості та чітке визначення "воєнних подій".

НБУ активно працює над посиленням нагляду та вимог до капіталу страховиків, щоб забезпечити їхню здатність виконувати зобов'язання в умовах підвищених ризиків, сприяючи фінансовій стабільності ринку.

Перспективи та виклики для українських страховиків

Попри значні труднощі, український страховий ринок демонструє стійкість. Головними викликами залишаються залучення капіталу, розробка ефективних механізмів покриття воєнних ризиків для великих інвестиційних проєктів та повоєнного відновлення, а також відновлення довіри міжнародних перестраховиків. Очікується, що з часом будуть розроблені нові міжнародні механізми, можливо, за участі міжнародних фінансових інституцій та державних гарантій західних країн, що дозволить частково відновити ємність. Для українського бізнесу та громадян важливо ретельно вивчати умови страхових договорів, звертаючи увагу на виключення та покриття, пов'язані з воєнними діями.