Медіаринок України 2026: 7000 ліцензій та концентрація у ФОП

Станом на 5 червня 2026 року медіаринок України функціонує з майже 7000 чинними ліцензіями, що належать 3100 власникам. Аналіз Opendatabot виявив значну концентрацію: п'ять фізичних осіб-підприємців (ФОП) контролюють понад 350 медіа, причому Ігор Тріль очолює список зі 119 ліцензіями. Ця структура свідчить про домінування друкованих видань та концентрацію влади в медіасфері.

Структура Медіаринку України: Друковані Видання та Онлайн-Сегмент

За даними Opendatabot, понад 50% усіх зареєстрованих медіа в Україні становлять друковані видання, які зберігають лідерські позиції за кількістю реєстрацій. Цей сегмент охоплює 1675 реєстрантів, або 46,3% від усіх суб'єктів медіаринку, демонструючи стійкість попри загальні тенденції до цифровізації. Онлайн-медіа займають другу позицію з 870 учасниками, що становить 24% ринку, і їхня частка поступово зростає, відображаючи глобальні зміни у споживанні контенту.

Провайдери аудіовізуальних сервісів представлені 309 компаніями (8,5%), забезпечуючи доступ до контенту через інтернет та телекомунікаційні мережі. Радіо- та телесегменти залишаються більш фрагментованими: у радіомовленні зі спектром діє 286 ліцензій, у лінійному телебаченні — 162, а в телевізійному мовленні зі спектром — 141. Нішеві аудіовізуальні сервіси на замовлення мають 60 реєстрантів, що свідчить про різноманітність форматов на ринку.

Концентрація Медіаліцензій: Домінування ФОП та Корпоративні Гравці

Найбільш показовою рисою українського медіаринку є висока концентрація ліцензій у руках окремих фізичних осіб-підприємців. Абсолютним лідером є Ігор Тріль, який володіє 119 медіаліцензіями. Його бізнес, пов'язаний з видавничою справою у сегменті друкованої преси, функціонує понад 20 років. Другу позицію займає Тарас Хотимчук із 85 ліцензіями, котрий активно розвиває регіональні медіа та новинні онлайн-проєкти.

До топ-5 ФОП-власників також входять:

• Оксана Танасійчук – 53 ліцензії
• Андрій Лобачов – 49 ліцензій
• Павло Хотимчук – 46 ліцензій

Сукупно ці п'ять підприємців контролюють понад 350 медіа, фактично формуючи окремий сегмент локального медіавиробництва, орієнтованого на регіональні аудиторії та нішеві друковані формати. Для пересічного українця це означає, що значна частина інформаційного простору може бути під впливом обмеженого кола осіб, що вимагає уваги до плюралізму джерел.

Серед юридичних осіб найбільший портфель ліцензій має видавничий дім «Арт-Комплекс» — 71 дозвіл, із фокусом на кросвордні та дитячі видання. Київський національний університет імені Тараса Шевченка володіє 61 ліцензією, підтримуючи власні академічні та студентські видання. Львівський університет імені Івана Франка має 50 ліцензій. Компанія «Редакційні системи» володіє 53 ліцензіями, спеціалізуючись на регіональній пресі. Окремо «Суспільне мовлення» з 45 ліцензіями об'єднує телеканали, радіостанції та цифрові платформи, формуючи наймасштабніший публічний медіахолдинг країни.

Цікаво, що ліцензіями володіють і великі промислові та інфраструктурні групи, зокрема «Енергоатом», «Епіцентр К» та «АрселорМіттал Кривий Ріг». У медіапросторі також активно присутні цифрові платформи та комерційні сервіси: MEGOGO володіє 11 ліцензіями, а VBET Україна — 10, що свідчить про диверсифікацію власників та їхніх бізнес-інтересів.

Географія Медіаринку: Київ як Центр та Іноземні Власники

Регіональний розподіл медіавласників в Україні залишається вкрай нерівномірним, з вираженою концентрацією в столиці. Київщина акумулює 1107 власників медіа, що становить майже 30% від усього ринку. Значно відстають від столиці Львівська, Одеська, Харківська та Дніпропетровська області, що підкреслює централізований характер українського медіапростору.

Серед іноземних медіавласників, яких загалом 10 із 3160 реєстрантів, найчастіше зустрічаються представники з Великої Британії, Гібралтару та США, що свідчить про обмежений, але наявний міжнародний інтерес до українського медіасегменту.

Загалом, український медіаринок станом на 2026 рік характеризується значною кількістю ліцензій та домінуванням друкованих видань, попри цифровізацію. Висока концентрація ліцензій у руках окремих ФОП та юридичних осіб, а також централізація в Києві, створюють унікальний ландшафт. У майбутньому, з огляду на глобальні тренди, очікується подальше зростання частки онлайн-медіа та посилення боротьби за увагу аудиторії, що може призвести до зміни балансу сил та вимагатиме від регуляторів уважного моніторингу для забезпечення плюралізму та чесної конкуренції.