LEONI та бізнес: як виробники долають кадровий дефіцит з профтехосвітою

Українські виробничі компанії, зіткнувшись із гострим дефіцитом персоналу, що значно посилився через війну, переходять до нової стратегії — тісної співпраці із закладами професійно-технічної освіти. Цей важливий зсув, про який заявила Надія Шабан, HRD LEONI Wiring Systems UA GmbH, під час Міжнародного економічного форуму (IEF2026), передбачає, що бізнес тепер безпосередньо формує майбутніх фахівців, адаптуючи навчальні програми до своїх потреб замість покладатися лише на традиційні методи найму.

Новий погляд на ринок праці та адаптація виробництва

За словами Надії Шабан, війна кардинально змінила ситуацію на ринку праці, змусивши виробничий сектор відмовитися від звичних підходів до пошуку працівників. «Біль у нас одна – це ринок праці, з яким ми досі не мали досвіду під час війни. Одного фокусу тут не буде. Те, що працювало до війни, сьогодні вже не працює», – підкреслила вона на IEF2026. Одним із ключових рішень стала перебудова виробничих процесів та активніше залучення жінок до професій, які раніше вважалися суто чоловічими. Цей процес у LEONI розпочався ще у 2014 році, коли перші співробітники компанії мобілізувалися. Підприємство поступово адаптовувало робочі місця, щоб жінки могли ефективно виконувати нові виробничі функції.

Системна підготовка технічних фахівців: партнерство бізнесу та освіти

Попри успіхи у залученні жінок, проблема гострого дефіциту технічних спеціалістів залишається критичною. Найбільший виклик стосується інженерів, налагоджувальників та майстрів, підготовка яких вимагає системної та тривалої освіти. «Є технічні спеціальності, де питання вже не в гендерності, а в технічних знаннях. Бізнес не може самостійно перекрити ці потреби», – пояснила Шабан. Саме тому виробники почали активно співпрацювати з освітянами, спільно розробляючи програми розвитку молоді. Примітно, що якщо до повномасштабного вторгнення професійні навчальні заклади були менш відкриті до такої кооперації, то сьогодні ситуація кардинально змінилася, і вони більш охоче адаптують свої програми під потреби реального сектору економіки. Це відповідає загальній тенденції, озвученій на тому ж форумі Богданою Яремчук, радницею з питань управління персоналом Державного агентства відновлення, яка наголосила на необхідності переходу від конкуренції до постійного партнерства між державою, бізнесом та освітою для швидкої адаптації до змін на ринку праці.

Отже, стратегічне партнерство між виробничими підприємствами та професійно-технічними закладами стає не просто бажаним, а життєво необхідним кроком для подолання кадрового дефіциту та забезпечення сталого розвитку української економіки. Це дозволяє не лише готувати кваліфікованих фахівців, але й ефективно адаптуватися до мінливих умов ринку праці, що є запорукою відновлення та зростання країни.