Кодифікатор будівельної продукції: шлях України на ринок ЄС
Україна впроваджує європейський кодифікатор будівельної продукції. Дізнайтеся, як це відкриває нові можливості для вітчизняних виробників на ринку ЄС та відбудови
Українська будівельна галузь переживає наймасштабніші трансформації останнього десятиліття, ключовим етапом яких є впровадження кодифікатора будівельної продукції. Цей інструмент, синхронізований з європейською системою класифікації, має інтегрувати український ринок до стандартів ЄС. Про це 30 липня 2026 року на UKRAINIAN INVESTMENT CONGRESS заявила Анна Гонтаренко, виконавча директорка Асоціації «Український центр сталевого будівництва» (УЦСБ).
Інтеграція в ЄС: Європейські стандарти для будівельної продукції
За словами Анни Гонтаренко, Україна вже здійснила перехід на європейський технічний регламент щодо будівельної продукції, що стало знаковою подією для галузі. Це законодавче нововведення уніфікувало вимоги до будівельних матеріалів та конструкцій з нормами Європейського Союзу, забезпечуючи їхню відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. «За останні 10 років це, напевно, період, коли в будівельній галузі відбуваються найбільші реформи і зміни. Ми перейшли на європейський технічний регламент, тобто сьогодні вимоги до будівельної продукції в Україні та Європі є однаковими», – підкреслила пані Гонтаренко.
Кодифікатор будівельної продукції: Нові можливості для українських виробників
Логічним продовженням цієї глибокої реформи є створення та впровадження кодифікатора будівельної продукції. Цей інструмент буде повністю синхронізований з деклараціями відповідності та загальноєвропейською системою класифікації, що значно спростить взаємодію на ринку. Виробники сталевих конструкцій, зокрема, вже активно долучаються до його розробки у співпраці з державними органами та європейськими партнерами.
Впровадження кодифікатора надасть українським виробникам низку значних переваг:
- Новий канал виходу на ринок: Це дозволить ефективніше демонструвати асортимент та якість української будівельної продукції.
- Спрощена взаємодія: Полегшить співпрацю з державними замовниками та європейськими компаніями.
- Підвищення прозорості: Гармонізація технічних вимог та створення єдиної системи кодифікації забезпечать більшу прозорість на ринку будівельної продукції.
- Участь у проєктах відбудови: Спростить участь вітчизняних виробників у масштабних проєктах з відбудови України, що фінансуються як з внутрішніх, так і з міжнародних джерел.
Завдяки цим змінам українська будівельна продукція стане більш помітною та конкурентоспроможною, що сприятиме її активному просуванню як на внутрішньому, так і на європейському ринках.
Впровадження європейського технічного регламенту та кодифікатора будівельної продукції є стратегічно важливим кроком для України на шляху до повноцінної інтеграції в європейський економічний простір. Ці реформи не лише підвищують якість та конкурентоспроможність вітчизняної продукції, а й забезпечують прозорість ринку, відкриваючи нові можливості для українських виробників у процесі відбудови країни та на міжнародних ринках. Це створює міцний фундамент для сталого розвитку будівельної галузі та економічного зростання України.
Що таке кодифікатор будівельної продукції?
Кодифікатор будівельної продукції — це система класифікації, яка уніфікує та синхронізує вимоги до будівельних матеріалів і конструкцій з європейськими стандартами. Він є продовженням імплементації європейського регламенту в Україні.
Які переваги отримають українські виробники від його впровадження?
Українські виробники отримають новий канал виходу на ринок, спрощену взаємодію з державними замовниками та європейськими компаніями, підвищену прозорість ринку та легшу участь у проєктах відбудови країни.
Коли Україна перейшла на європейські будівельні норми?
Україна вже перейшла на європейський технічний регламент щодо будівельної продукції після набуття чинності відповідним законодавством, що уніфікувало вимоги з нормами ЄС.
Хто відповідає за розробку кодифікатора будівельної продукції?
Розробка кодифікатора відбувається у співпраці українських виробників, зокрема сталевих конструкцій, з державними органами та європейськими партнерами.