Інфляція за президентами США з 1948 року: рейтинг середніх показників CPI

Як розраховували показник

Основою рейтингу став індекс споживчих цін для всіх міських споживачів CPI-U, який у медіа зазвичай називають просто CPI. Автори взяли сезонно скоригований варіант, де прибрано вплив сезонних чинників: погоди, свят і розпродажів.

Середня інфляція за президента — це просте усереднення річних темпів зростання CPI за кожен місяць, коли він був при владі. Дані Федерального резервного банку Сент-Луїса доступні з 1947 року, тож річні показники рахують з 1948-го.

Рейтинг президентів за середньою інфляцією

У таблиці враховано і неповні місяці перебування на посаді. Трумен почав каденцію у 1945 році, але дані про річне зростання CPI є лише з 1948-го.

Останні п’ять президентств

• Джо Байден (2021–2025): 4,90 %, це на 1,38 процентного пункту вище історичного середнього. Його президентство було єдиним з п’яти останніх, де інфляція перевищила довгострокове середнє. Пік річного зростання CPI — 9,1 % у червні 2022 року, найвищий рівень із 1981-го. До липня 2023 року ФРС підняла облікову ставку до 5,25–5,50 %, і протягом більшої частини останнього року Байдена інфляція трималася нижче 3 %.
• Дональд Трамп, другий термін (з 2025 року): 2,98 %, що на 0,54 пункту нижче середнього. Головними темами стали мита та війна з Іраном, яка за даними джерела триває вже вісім місяців. У вересні дизель коштував рекордні 6,53 долара за галон, а в середині жовтня ціни на звичайний бензин понад 4 долари за галон трималися 158 днів поспіль. Дослідження Федерального резервного банку Нью-Йорка за 2026 рік показало, що 90 % витрат від мит лягли на американських споживачів і бізнес.
• Джордж Буш-молодший (2001–2009): 2,89 %, на 0,63 пункту нижче середнього. Початок каденції позначила рецесія та лопання бульбашки dot-com. Ставки ФРС знизили майже до 1 % до 2003 року. Найбільшим чинником стала нафта: ціна зросла від приблизно 20 доларів за барель до рекордних майже 147 доларів у липні 2008-го, і річна інфляція того літа перевищила 5 %. Після Великої рецесії вона майже впала до нуля.
• Дональд Трамп, перший термін (2017–2021): 1,90 %, на 1,62 пункту нижче середнього. Низька інфляція трималася три роки. Пандемія COVID-19 в 2020 році різко стиснула попит, а понад 3 трлн доларів пандемічної допомоги та майже нульові ставки заклали основу для подальшого відновлення цін.
• Барак Обама (2009–2017): 1,39 %, на 2,13 пункту нижче середнього, найнижчий показник серед останніх президентів. Безробіття досягло 10 % наприкінці 2009 року, а після стимулу в 787 млрд доларів попит залишався слабким. Інфляція перевищила 3 % у 2011 році через ріст нафти під час «арабської весни», але потім знову впала нижче 2 %.

Чому президент — лише один із чинників

Автори наголошують, що президенти мають певний вплив на інфляцію, але не визначають її самі. Ключову роль відіграє ФРС, яка зазвичай діє незалежно від Білого дому. Зовнішні чинники також мають значення: посткоронавірусне відновлення економіки, збої в ланцюгах постачання та війна Росії проти України різко вплинули на ціни.

Крім того, політика президента може проявитися з затримкою. Іноді її наслідки відчуваються вже після того, як президент покидає посаду. Тому місце в рейтингу не означає, що саме цей президент спричинив інфляцію.

Що це означає для інвесторів

Показник за президентом корисний як історичний орієнтир, але він не прогнозує майбутню інфляцію. Найчіткіший приклад із цих даних: після того, як ФРС різко підняла облікову ставку до 5,25–5,50 %, інфляція протягом року знизилася нижче 3 %. Для інвестора важливіше відстежувати рішення ФРС і зовнішні шоки, зокрема ціни на нафту, ніж політичну приналежність президента.

Часті питання