Експорт олії України у вересні: 62% від потенціалу через логістику

Україна за перші 15 днів вересня 2024 року експортувала 131 тисячу тонн олії, що становить приблизно 62% від обсягу, який міг би бути реалізований за звичайних, необмежених логістичних умов. Цю інформацію оприлюднив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, наголошуючи на значних викликах, з якими стикається український агроекспорт.

Обсяги та логістичні маршрути експорту олії

Згідно з даними Міністерства аграрної політики, за вказаний період експорт соняшникової олії, ключового продукту українського агропромислового комплексу, досяг 131 тис. тонн. Це значно менше від потенційних 212 тис. тонн, які були б можливі без поточних логістичних обмежень, зокрема, у роботі морських портів. Незважаючи на ці перешкоди, Україна продовжує використовувати всі доступні транспортні шляхи для експорту своєї продукції.

• Дунайські порти: Близько 60 тис. тонн олії було відправлено через порти Дунайського регіону, які стали ключовою альтернативою після блокування чорноморських портів.
• Залізничний транспорт: Залізницею експортували приблизно 50 тис. тонн олії, що підкреслює важливість залізничної інфраструктури в умовах війни.
• Автомобільний транспорт: Близько 20 тис. тонн продукції перевезено автотранспортом, забезпечуючи гнучкість у доставці до сусідніх країн.

Міністр Висоцький підкреслив, що обсяги експорту олії у серпні та вересні поточного року зменшилися, головним чином, через суттєві обмеження в роботі морських портів, які традиційно були основними воротами для українського агроекспорту. Проте, аграрний сектор демонструє стійкість, адаптуючись до нових реалій.

Вплив на економіку та переробку

Ситуація з експортом олії відображає ширші тенденції в аграрному секторі України. Раніше рішення уряду щодо введення експортних мит на сою та ріпак стимулювало внутрішню переробку цих культур. Ця переорієнтація дозволила поповнити державний бюджет більш ніж на 2 мільярди гривень та збільшити надходження валютної виручки, що є критично важливим для економічної стабільності країни. Розвиток власної переробки додає додану вартість сировині та знижує залежність від експорту необробленої продукції. Надалі, для забезпечення стабільного валютного притоку та підтримки фінансової системи, Україні важливо продовжувати диверсифікувати експортні маршрути та інвестувати у розвиток переробної галузі, мінімізуючи вплив зовнішніх логістичних ризиків.