Дефіцит пального: 5 країн зіткнулися з енергетичною кризою

Станом на 19 вересня, на 203-й день конфлікту в Ірані, щонайменше п'ять держав світу — Франція, Пакистан, Бангладеш, Індонезія та одна невідома країна (інформація про яку, ймовірно, мала бути в оригіналі, але відсутня у наданому тексті) — зіткнулися з гострим дефіцитом пального або запровадили його нормування. Це стало наслідком глобальної енергетичної кризи, спричиненої блокуванням ключових морських шляхів та значним скороченням поставок нафтопродуктів, що підштовхнуло котирування нафти Brent майже до 110 доларів за барель.

Глобальна енергетична криза та динаміка цін на нафту

Світові енергетичні ринки переживають значні потрясіння. Протока Ормуз, ключовий морський шлях для транспортування нафти, залишається майже повністю заблокованою з 28 лютого. Це стало відповіддю Ірану на ракетні удари США та Ізраїлю. Додатковий тиск на маршрути експорту, що оминають протоку, посилився у вересні через просування сил Хуситів у районі Баб-ель-Мандебської протоки, що суттєво ускладнило логістику. Як наслідок, у вересні котирування нафти марки Brent сягнули майже 110 доларів, що є найвищим показником з весни поточного року.

Криза трансформувалася від дефіциту сирої нафти до структурного дефіциту нафтопродуктів. За словами генерального директора Vitol Рассела Гарді, ринок втратив близько 2 мільйонів барелів готових продуктів на день з Росії та ще майже 2 мільйони барелів з Близького Сходу. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) підтверджує, що поставки нафтопродуктів із Перської затоки не досягають навіть половини лютневих обсягів. Експорт дизельного пального з Росії, за даними IRU, скоротився майже вдвічі з червня, що посилює тиск на світові ціни на пальне.

Країни, що запровадили нормування пального або фіксують дефіцит

П'ять держав вже відчувають прямі наслідки енергетичної кризи:

• Франція: З 13 по 15 вересня на 10–12% французьких заправок (до 14% у регіоні Гранд-Ест) закінчився принаймні один вид пального. Бензин SP95-E5 досяг рекордних 2,17 євро за літр. Президент Еммануель Макрон 18 вересня заявив про готовність відкрити стратегічні резерви та скликати G7 для координації дій. Франція має резерви на 118 днів чистого імпорту, але проблема полягає у логістичних вузьких місцях, а не в обсягах сировини. Невирішені логістичні питання вже спричинили соціальну напругу, зокрема блокування нафтобази рибалками у Фос-сюр-Мер.
• Пакистан: Після скасування обмежень 20 червня, уряд був змушений відновити їх повністю з 17 вересня. Нові обмеження включають закриття магазинів до 21:00, весільних залів до 22:00, ресторанів до 23:00. Державні автомобілі втрачають 50% розподілу пального (крім силових структур), заборонено закупівлю нових авто для держорганів та офіційні закордонні відрядження. Уряд також обмежив нефондові витрати бюджету на 5% у 2026–27 фінансовому році.
• Бангладеш: Понад 90% потреб у нафтопродуктах країна покриває за рахунок імпорту. Мегаполіс Дакка (40 млн мешканців) живе під тиском графіків розподілу газу, що впливає навіть на приготування їжі. Магазини, ринки та торгові центри зачиняються о 20:00, реклами з підсвічуванням вимикаються о 19:00. Швейні фабрики, ключове джерело іноземної валюти, працюють з перебоями, стикаючись із чотирма-п'ятьма відключеннями електроенергії щодня.
• Індонезія: До 11 вересня черги на АЗС у Макассарі сягали 1 км, водії чекали до трьох годин. Влада Південного Сулавесі 12 вересня запровадила адміністративне нормування: заправка за номерами авто, приватні авто – лише при покажчику пального нижче одного бару, вантажівки та автобуси – з 18:00 до 04:00. Це призвело до протестів 14 вересня. Міністр енергетики Бахліл Лахадалія 17 вересня заявив про ліквідацію дефіциту в Макассарі, посилаючись на національні резерви на 18–20 днів. Причиною колапсу він назвав міграцію водіїв на субсидоване пальне Pertalite через зростання цін на нафту вище 100 доларів.

Загальна ситуація на світових ринках пального залишається напруженою. Зростання цін на нафту, логістичні перебої та геополітичні фактори створюють передумови для подальшого поширення дефіциту та нормування пального. Для пересічного українця це означає потенційне зростання цін на імпортні товари та послуги, що залежать від транспортування, а також загальне посилення інфляційного тиску. Урядам країн необхідно шукати шляхи диверсифікації джерел постачання та оптимізації логістичних ланцюгів, щоб мінімізувати вплив цієї глобальної енергетичної кризи на економіку та добробут громадян.