Дефіцит бюджету України: $5 млрд допомоги під загрозою через війну

Україна зіштовхується з імовірним зростанням бюджетного дефіциту у 2027 році, що є прямим наслідком триваючої повномасштабної війни. Ця ситуація ставить під загрозу отримання майже $5 мільярдів критично важливої фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу (ЄС). За даними Bloomberg, Київ потребує значних додаткових коштів, а переговори з міжнародними донорами щодо подальшого фінансування залишаються складними через невиконання Україною певних умов.

Зростання бюджетного дефіциту та прогноз МВФ

Остання оцінка МВФ, проведена у червні під час перегляду програми співпраці з Україною, передбачала, що дефіцит державного бюджету України без урахування грантів становитиме 17,8% від ВВП у 2027 році. Цей показник був на 3,3% нижчим за прогноз на 2026 рік. Проте цей розрахунок базувався на оптимістичному припущенні, що бойові дії завершаться до кінця 2026 року. Оскільки війна триває, очікується, що реальний дефіцит бюджету буде значно вищим, ніж прогнозувалося.

Продовження активних бойових дій означає збільшення видатків на оборону, відновлення зруйнованої інфраструктури та захист критично важливих об'єктів. Це створює додатковий фінансовий тягар для України. За словами обізнаних джерел Bloomberg, точний розмір додаткових потреб у фінансуванні та джерела їх покриття ще не визначені. Водночас, від вирішення цього питання залежить подальша реалізація програми України з МВФ, оскільки Фонд вимагає збереження боргової стійкості країни для продовження підтримки.

Міжнародна допомога під загрозою: виклики та умови

Наразі Україна активно веде переговори з МВФ щодо виконання умов, необхідних для отримання наступних траншів. Невиконання взятих на себе зобов'язань може призвести до блокування сукупної допомоги у розмірі майже $5 мільярдів. Йдеться про:

• Майже $700 мільйонів наступного траншу від МВФ.
• Близько $4 мільярдів від Європейського Союзу, які Україна мала отримати у третьому кварталі. Ці європейські кошти є частиною більшого пакета підтримки обсягом понад $104 мільярди на 2026–2027 роки.

Одним із ключових «каменів спотикання» залишається законопроєкт про скасування податкової пільги для імпорту недорогих посилок з-за кордону. Цей документ має на меті збільшити надходження до державного бюджету, усунути податкові лазівки та скоротити імпорт товарів, що не є критично важливими для економіки. Однак, законопроєкт викликає значний політичний спротив через можливе подорожчання товарів для пересічних українців. Верховна Рада вже неодноразово пропускала погоджені з МВФ дедлайни, останній з яких сплив наприкінці липня.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький висловив сподівання Bloomberg щодо ухвалення законопроєкту найближчим часом. Водночас, опозиційний депутат Ярослав Железняк вважає, що наразі для цього не вистачає голосів, оскільки частина парламентарів сприймає ситуацію як спробу уряду підвищити податки без достатніх кроків у боротьбі з корупцією.

Заморожені російські активи як потенційне рішення

На тлі загострення фінансових проблем України та очікуваного продовження російських атак, питання використання заморожених російських активів для фінансування України набуває нової актуальності. Міністри закордонних справ Швеції, Польщі, Нідерландів та Іспанії нещодавно закликали ЄС активізувати роботу над механізмами використання цих коштів на користь України. У спільному листі вони наголосили, що погодженої Євросоюзом позики на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки недостатньо, враховуючи зростаючу вартість війни.

Європейський Союз утримує близько 210 мільярдів євро заморожених активів російського центрального банку, більша частина яких зберігається у Бельгії. Країни-ініціатори пропонують Єврокомісії вивчити нові юридичні та технічні механізми їх використання, розподіливши можливі ризики між державами-членами. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтримав цю ініціативу, назвавши використання російських активів для покриття додаткових витрат на оборону України «справедливим і логічним» рішенням, яке дозволить уникнути покладання всього фінансового тягаря на європейських платників податків.

Таким чином, Україна перебуває на критичному етапі, де внутрішні реформи та підтримка міжнародних партнерів є ключовими для забезпечення фінансової стабільності та стійкості. Вирішення питань з МВФ та ЄС, а також потенційне залучення заморожених російських активів, матимуть вирішальне значення для здатності країни протистояти викликам війни та забезпечити своє майбутнє.