Ціни на пшеницю на світових біржах: зростання до 6.6% через війну
Ескалація війни рф проти України спричинила зростання цін на пшеницю на світових біржах на 3.7-6.6%, посилюючи ризик глобальної продовольчої кризи
У серпні 2026 року котирування на пшеницю на провідних світових біржах, зокрема в Чикаго, Канзас-Сіті, Міннеаполісі та Парижі, зросли на 3.7–6.6% на тлі ескалації військових дій рф проти України. Це різке подорожчання зерна, за даними Електронної зернової біржі, посилює загрозу глобальної продовольчої кризи, оскільки тягне за собою підвищення цін на інші базові продукти харчування.
Різке зростання котирувань на зернові ф'ючерси
26 серпня 2026 року світові ринки зерна відреагували значним підвищенням цін на пшеницю, що було зафіксовано Електронною зерновою біржею. Вересневі ф'ючерси на м'яку озиму пшеницю (SRW) на Чиказькій товарній біржі (CBOT) підскочили на 6.6%, досягнувши $268.4 за тонну. Це свідчить про значне зростання: на 23% з початку сезону та на 27% за останній рік. Аналогічна динаміка спостерігалася і на інших ключових майданчиках.
Так, у Канзас-Сіті ціни на тверду червону озиму пшеницю (HRW) зросли на 5%, сягнувши $291 за тонну, демонструючи річний приріст у 36.6%. На Міннеаполіській біржі яра пшениця (HRS) подорожчала на 4% до $265.3 за тонну. Європейський ринок також відчув підвищення: на біржі Euronext у Парижі м'яка пшениця зросла на 3.7% до €236 за тонну, що еквівалентно $275 за тонну. Ці показники підкреслюють глобальний характер впливу конфлікту на агропромисловий сектор.
Вплив на інші культури та ризик продовольчої кризи
Зростання цін на пшеницю не залишилося ізольованим явищем. 26 серпня на Чиказькій біржі грудневі ф'ючерси на кукурудзу також зросли на 2.5%, досягнувши $211 за тонну. Це означає зростання на 12.8% за останній місяць та на 19% за рік. Листопадові ф'ючерси на сою подорожчали на 2.3% до $465.2 за тонну, з приростом у 18% за рік. Ця кореляція підтверджує, що нестабільність на одному сегменті зернового ринку швидко поширюється на інші, оскільки ці культури часто є взаємозамінними або використовуються у спільних виробничих ланцюгах.
Аналітики попереджають, що така динаміка цін на зернові та олійні культури неминуче призведе до подорожчання м'яса, молока, яєць та рослинної олії. Це посилить загрозу масштабної світової продовольчої кризи, яка може мати серйозні соціально-економічні наслідки для багатьох країн, включаючи Україну. Для українських споживачів це може означати подальше зростання цін на базові продукти харчування та зниження купівельної спроможності.
Таким чином, ескалація військових дій в Україні продовжує чинити значний тиск на світові агроринки, спричиняючи зростання цін на ключові зернові культури. Ця ситуація не лише підкреслює вразливість глобальної продовольчої системи, але й вимагає посилення міжнародних зусиль для стабілізації ринків та забезпечення продовольчої безпеки. Враховуючи, що Україна раніше вже вичерпала безмитну квоту на експорт пшениці до ЄС, що створює додатковий тиск на внутрішні ціни, українським аграріям та експортерам важливо диверсифікувати ринки збуту та шукати нові логістичні рішення для мінімізації втрат та підтримки конкурентоспроможності.
Чому зростають ціни на пшеницю на світових біржах?
Ціни на пшеницю зростають переважно через ескалацію війни рф проти України, яка є одним із найбільших експортерів зерна, що створює невизначеність щодо поставок та логістики.
Які біржі зафіксували найбільше зростання цін на пшеницю?
Найбільше зростання цін на пшеницю зафіксовано на Чиказькій товарній біржі (SRW-пшениця), а також значне подорожчання відбулося на біржах Канзас-Сіті, Міннеаполіса та Euronext у Парижі.
Як подорожчання пшениці впливає на інші продукти?
Зростання цін на пшеницю призводить до подорожчання інших зернових культур, таких як кукурудза та соя, а також кінцевих продуктів харчування, включаючи м'ясо, молоко, яйця та рослинну олію, посилюючи продовольчу кризу.
Чи впливає вичерпання української квоти на експорт пшениці до ЄС на ціни?
Так, вичерпання Україною безмитної квоти на експорт пшениці до ЄС посилює тиск на внутрішні ціни та створює додаткові виклики для українських аграріїв, впливаючи на їхню конкурентоспроможність на міжнародних ринках.
