BIS: стейблкоїни не мають критеріїв справжніх грошей — ризики 2026
Банк міжнародних розрахунків (BIS) у звіті за 2026 рік висновує, що стейблкоїни не відповідають критеріям грошей, незважаючи на технічні переваги. 99,4% виявляються прив'язаними до долара США
Банк міжнародних розрахунків (BIS) в економічному звіті за 2026 рік зробив однозначний висновок: попри технологічні переваги, сучасні стейблкоїни не в змозі виконувати роль справжніх грошей. Організація попередила, що цифрові активи створюють ризики для фінансової стабільності, монетарної політики та законопорядку, й водночас не можуть замінити традиційну дворівневу систему взаємодії центральних та комерційних банків.
Що BIS вважає справжніми грошима
Згідно з аналізом Банку міжнародних розрахунків, повноцінні гроші мають відповідати чотирьом ключовим критеріям. По-перше, вони повинні приймати без додаткових перевірок чи умов — інакше кажучи, з автоматичною довірою учасників. По-друге, мають гарантувати погашення за точною номіналом вартістю без дисконтів чи надбавок. По-третє, вимагають еластичної ліквідності — змоги швидко перетворитися на готівку. По-четверте, спираються на інституційну довіру — систему центробанків та комерційних установ, що забезпечує стійкість та контроль.
Стейблкоїни, за оцінкою BIS, такої основи позбавлені. Хоча вони пропонують певні технічні удосконалення — програмованість, цілодобову роботу, P2P-перекази без посередників та швидкі транзакції — саме відсутність встановленої інституційної системи робить їх неповноцінною заміною традиційним грошам.
Домінування долара і обмежене практичне застосування
Дослідження BIS виявило, що 99,4% фіатних стейблкоїнів за капіталізацією прив'язані до американського долара. Це означає, що крипто-активи не створюють справді альтернативної глобальної монетарної системи, а лише зміцнюють гегемонію США у світовій валютній системі.
Реальне використання цих активів залишається вузьким. Основні сценарії — криптотрейдинг та страхування вартості в державах з нестійкою національною валютою. Застосування у міжнародних розрахунках натрапляє на перешкоди: значні комісійні збори, широкі спреди між купівлею й продажем, а також ризики нелегального обігу грошей. За даними BIS, ринкова капіталізація стейблкоїнів на кінець травня 2026 року досягла близько $320 млрд; обсяг операцій за 2025 рік склав приблизно $28 трильйонів.
Системні ризики та монетарний суверенітет
BIS остаточно попередив про три групи загроз. Перша — ризики для фінансової стабільності: масовий вихід коштів зі стейблкоїнів може спровокувати крах емітента й каскадні втрати. Друга — загрози монетарній політиці: якщо населення масово перейде на криптоактиви, центробанки втратять контроль над грошовою масою та ефективністю своїх інструментів. Третя — проблеми фінансової доброчесності й виявлення незаконної діяльності.
Висновок Банку міжнародних розрахунків є чітким: традиційна дворівнева система (центральний банк → комерційні банки → населення) залишається єдиною надійною основою для справжніх грошей. Стейблкоїни можуть служити додатковим інструментом у спеціалізованих нішах, але не здатні замінити фундаментальну роль держави в управлінні грошовою системою.
Чому BIS вважає стейблкоїни неповноцінними грошима?
Стейблкоїни позбавлені двох критичних ознак справжніх грошей: інституційної основи (взаємодії центральних і комерційних банків) та гарантії прийняття без запитань. Хоча вони пропонують технічні переваги, вони не спираються на державну довіру й контроль, необхідні для грошової системи.
Чи можуть стейблкоїни замінити долар у світовій економіці?
Ні. 99,4% стейблкоїнів прив'язані до долара США, тому вони лише посилюють домінування американської валюти, замість того щоб створювати справді альтернативну глобальну систему розрахунків.
Для чого насправді сьогодні використовуються стейблкоїни?
Основне застосування — криптотрейдинг та збереження вартості в країнах з нестійкою національною валютою. Використання в міжнародних платежах залишається обмеженим через комісійні та регуляторні ризики.
Які ризики для фінансової системи несуть стейблкоїни?
BIS виділяє три основні загрози: ризик для фінансової стабільності (крах емітента), загрози монетарній політиці (втрата контролю центробанків) та проблеми запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму.