Відставка уряду Свириденко: Рада схвалила рішення 14 липня 2026 року

Верховна Рада України 14 липня 2026 року ухвалила рішення про відставку прем'єр-міністра Юлії Свириденко та її Кабінету Міністрів, за яке проголосували 258 народних депутатів. Цей крок, ініційований самою Свириденко для «перезавантаження» уряду, відбувся після року її перебування на посаді, відзначеного як успіхами у євроінтеграції, так і значними викликами. Рішення було підтримане переважною більшістю парламенту, як передавав телеканал «Рада».

Етапи та причини відставки уряду Юлії Свириденко

Процес звільнення Юлії Свириденко розпочався ще вранці 14 липня, коли профільний комітет Верховної Ради схвалив її відставку з посади прем'єр-міністра. Перед фінальним голосуванням у парламенті Свириденко виступила зі звітом, підбивши підсумки року своєї роботи та отримавши оплески від депутатів. Вона наголосила, що рішення про відставку «зрозуміле та об’єктивне», необхідне для оновлення уряду та посилення ключових напрямів державної політики. На посаді прем'єр-міністра Юлія Свириденко працювала рівно рік, очоливши Кабінет Міністрів у липні 2025 року та замінивши свого попередника Дениса Шмигаля.

Ключові досягнення та виклики на посаді прем'єр-міністра

Рік перебування Юлії Свириденко на чолі уряду виявився насиченим і сповненим як значних досягнень, так і складних випробувань. Серед її ключових успіхів, які були відзначені під час звіту в парламенті, варто виділити:

• Залучення фінансової підтримки ЄС: Погодження кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 мільярдів євро, що є критично важливою макрофінансовою допомогою для України в умовах повномасштабної війни.
• Євроінтеграційні кроки: Відкриття двох переговорних кластерів на шляху до членства України в Євросоюзі, що стало важливим етапом у реалізації стратегічного курсу держави.
• Енергетична стійкість: Успішне проходження опалювального сезону 2025/26 років, незважаючи на масовані та систематичні російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Для цього були затверджені та впроваджувалися «плани стійкості» всіх регіонів.
• Економічний розвиток: Реалізація промислової політики «Зроблено в Україні», спрямованої на підтримку малих і великих підприємств, а також продовження структурних реформ в освіті, енергетиці та охороні здоров'я.

Водночас, за рік роботи уряд зіткнувся з низкою резонансних викликів. Серед них — тривала затримка з призначенням керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ), спроби обмежити незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Найбільшим ударом став корупційний скандал в енергетичній сфері, відомий як операція «Мідас», що став наймасштабнішим за весь час повномасштабної війни.

Подальші перспективи Юлії Свириденко та майбутнє уряду

Відставка Юлії Свириденко відкриває нові можливості для її кар'єрного шляху та спричиняє подальші кадрові перестановки в державному апараті. За два дні до голосування, 12 липня, президент Володимир Зеленський на зустрічі з прем'єркою запропонував їй посаду посла України у Сполучених Штатах Америки. Однак, за інформацією народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, Юлія Свириденко може очолити Офіс Президента. Паралельно з цим, у політичних колах обговорюється можливість призначення Кирила Буданова міністром оборони, що свідчить про масштабне оновлення складу уряду.

Ці кадрові зміни підкреслюють прагнення до «перезавантаження» та посилення ефективності державної влади в умовах триваючої війни. Для України та її міжнародних партнерів важливо забезпечити безперервність реформ, зберегти макрофінансову стабільність та продовжити курс на євроінтеграцію, незалежно від персональних змін у керівництві Кабінету Міністрів. Плавний перехід та чітка стратегія подальших дій стануть запорукою довіри та стабільного розвитку.