Відбудова України: 70% відходів руйнувань стануть новою сировиною 2026

Україна має значний потенціал для використання до 70% (або 8,2 мільйона тонн) будівельних відходів, що утворилися внаслідок руйнувань на підконтрольних уряду територіях станом на вересень 2025 року (загальний обсяг яких становить близько 17,2 мільйона тонн), для післявоєнної відбудови. Це перетворить їх на цінну вторинну сировину, що може стати не лише екологічно відповідальним, а й економічно вигідним джерелом матеріалів для відновлення інфраструктури та житла.

Потенціал рециклінгу будівельних відходів для відновлення України

Згідно з даними нового дослідження Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, проведеного за фінансової підтримки Уряду Японії та у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України, до 8,2 мільйона тонн відходів від руйнувань можуть бути успішно рецикльовані та повторно використані. Це становить значну частину від загального обсягу в 17,2 мільйона тонн, що накопичилися на підконтрольних територіях до вересня 2025 року. Хоча частина цих відходів вже вивезена на полігони, близько 11,7 мільйона тонн все ще потребують розчищення, сортування та переробки. Дослідження підкреслює, що за умови належної організації та сортування, до 70% цих матеріалів можуть бути повернені в будівельний цикл.

Фахівці визначили понад 50 видів будівельної продукції, яку потенційно можливо виробляти в Україні з перероблених відходів. Серед них — цемент, товарний бетон та збірні бетонні вироби. Це відкриває широкі перспективи для будівельної галузі, дозволяючи зменшити залежність від первинних природних ресурсів та знизити вартість проєктів відбудови.

Економічна вигода та стратегічні кроки для розвитку ринку

Дослідження ПРООН чітко вказує, що перероблені відходи можуть стати не лише екологічним, а й економічно вигідним джерелом будівельних матеріалів. Це особливо актуально для регіонів зі значними обсягами відходів від руйнувань, де природна сировина дорожча, а локальна інфраструктура переробки може бути добре розвиненою. Для реалізації цього потенціалу та створення сталої ринкової системи рециклінгу ключову роль відіграватимуть:

• Залучення приватного сектору: Стимулювання інвестицій та участі бізнесу в процесах збору, сортування та переробки відходів.
• Створення ринкових стимулів: Розробка механізмів, що зроблять використання вторинної сировини привабливим для забудовників та виробників.
• Впровадження зелених публічних закупівель: Пріоритетне використання перероблених матеріалів у державних та муніципальних будівельних проєктах.

Пріоритетні кроки на 2026–2028 роки, запропоновані в документі, включають:

1. Регуляторні зміни, що спростять процеси переробки та використання вторинної сировини.
2. Розвиток стандартів якості для перероблених будівельних матеріалів.
3. Інвестиції в інфраструктуру переробки.
4. Тестування вторинних матеріалів у реальних будівельних проєктах для підтвердження їхньої ефективності та безпеки.

Виклики та можливості для бізнесу у сфері переробки

«Україна має обмежене в часі вікно можливостей для створення національної системи управління відходами від руйнувань, їх рециклінгу та повторного використання», — наголошує Ауке Лотсма, постійний представник ПРООН в Україні. Це вікно можливостей відкриває значні перспективи для українського бізнесу, зокрема для компаній, що спеціалізуються на переробці, логістиці та виробництві будівельних матеріалів. Банківський сектор також може відіграти ключову роль, надаючи фінансову підтримку для запуску та розширення проєктів з рециклінгу, що сприятиме не лише відновленню країни, а й розвитку зеленої економіки та створенню нових робочих місць. Для успішної реалізації цих планів критично важливим буде формування чітких регуляторних рамок та забезпечення прозорості у процесах управління відходами.