Великий бізнес потребує змін у державній підтримці промисловості України
«Метінвест» закликає переглянути механізми державної допомоги промисловості, оскільки нинішні ліміти ($10 млн) не відповідають масштабу військових втрат. Компанія пропонує залучити міжнародне фінансування та розширити доступ на ринок ЄС
Українська промисловість стоїть перед критичними викликами, які виходять за межі традиційних бізнес-ризиків. Російські атаки знищують виробничі активи, енергетичні та транспортні тарифи зростають, а торговельні обмеження ЄС обмежують експорт металу. На форумі United by Mining керівник управління зовнішніх проєктів офісу СЕО «Метінвесту» Сергій Скорбун наголосив, що державні механізми підтримки не відповідають реальному масштабу проблеми.
Невідповідність обсягів державної допомоги збиткам від військових дій
«Жоден бізнес не закладає у свою модель, що по ньому будуть бити ракетами. Традиційні ризики – коливання цін чи змари газу – ми враховували, але прямі влучання, які знищують основні виробничі активи, неможливо передбачити», – зазначив Скорбун.
Головна претензія компанії стосується розміру компенсацій. Програма покриття збитків передбачає ліміт близько $10 млн на компанію, тоді як одна доменна піч великого металургійного підприємства коштує $100–150 млн. Навіть часткова компенсація в розмірі 20% дозволила б відремонтувати деякі агрегати. Представник компанії наголосив, що функціонування одного металургійного заводу має множиплікативний ефект: робочі місця отримують ремонтні фірми, постачальники сировини, логістичні оператори й залізниця. Нинішня політика обмеження підтримки, по суті, сигналізує про те, що великим промислово-господарським комплексам немає місця в Україні під час відновлення.
Кадрова криза як довгострокова загроза
Збереження персоналу на зупинених підприємствах виявився критично важливим. На «Запоріжсталі» залишаються близько 8000 працівників – від сталеварів до машиністів. «Обладнання без людей нічого не варте», – пояснив Скорбун. Якщо спеціалісти залишать регіон, відновлення кваліфікованої робочої сили після завершення конфлікту буде вкрай складним.
Тарифи як конкурентний недолік
Тарифи на електроенергію та залізничні перевезення створюють додаткові перепони. Коли обсяги передачі скорочуються через військові втрати, інфраструктурні монополії перекладають частину витрат на виробників, що продовжують працювати. Українські тарифи вже вищі, ніж у Польщі та Словаччині. За словами Скорбуна, це спонукає інвесторів переглядати доцільність входження на український ринок.
«Метінвест» пропонує консолідувати близько $500 млн щороку для Укрзалізниці з урахуванням її ролі не лише у вантажній логістиці, а й у військових перевезеннях. Альтернативний шлях підтримки – розширення доступу до європейського ринку через негативування квот і умов CBAM. Як наголосив представник компанії, відновлення металургійного виробництва запустить попит на сировину й активізує суміжні галузі.
Великі промислові комплекси – це найбільші роботодавці й платники податків України. Їх стабілізація вимагає скоординованого підходу: перегляду обсягів державної допомоги, залучення міжнародного фінансування та поглиблення торговельних преференцій на ринку ЄС.
Скільки коштує ремонт доменної печі металургійного заводу?
Вартість однієї доменної печі великого металургійного підприємства становить $100–150 млн, що значно перевищує ліміт державної допомоги в $10 млн на компанію.
Чому промисловості потрібна державна підтримка під час війни?
Військові атаки знищують виробничі активи, які неможливо застрахувати традиційно. Крім того, один великий завод забезпечує робочі місця для десятків суміжних компаній – постачальників, логістів і ремонтних бригад.
Скільки працівників залишилось на «Запоріжсталі»?
На зупиненій атаками «Запоріжсталі» залишаються близько 8000 працівників, включаючи сталеварів, прокатників та машиністів локомотивів. Їх утримання критично важливо для швидкого відновлення виробництва після війни.
Яку суму «Метінвест» пропонує на розвиток Укрзалізниці?
Компанія закликає консолідувати близько $500 млн щороку для Укрзалізниці, враховуючи її критичну роль у вантажних, пасажирських, евакуаційних і військових перевезеннях.
