Урожай пшениці в Україні 2024: якість та регіональні відмінності

Цьогорічний урожай пшениці в Україні демонструє значні регіональні відмінності за якістю та врожайністю. У той час як південні області, зокрема Одещина, зафіксували рекордні показники продовольчого зерна, центральні та північно-східні регіони, такі як Кіровоградщина та Харківщина, зіткнулися з погіршенням якісних характеристик через рясні опади під час збиральної кампанії, що підтверджує аналітика UkrAgroConsult.

Рекордні врожаї та висока якість на Півдні України

Аграрії південних регіонів України цього сезону змогли досягти вражаючих результатів. Наприклад, в Одеській області в окремих господарствах урожайність пшениці сягнула майже 10 тонн з гектара. Це істотно перевищує середні показники регіону, що зазвичай становлять близько 6 т/га, та навіть попередні максимуми у 7–8 т/га. Зібране зерно переважно відповідало високим стандартам другого класу, характеризувалося оптимальною вологістю 8–9% та мінімальною домішкою — менше 1%. Такі показники свідчать про сприятливі погодні умови та ефективні агротехнічні практики у цій частині країни.

Виклики для якості зерна у Центральних та Східних регіонах

Ситуація з якістю та врожайністю пшениці виявилася складнішою в інших областях, де збиранню врожаю перешкоджали несприятливі погодні умови:

• У Харківській області співвідношення продовольчої пшениці (2-го та 3-го класів) до фуражної оцінюється приблизно як 60% до 40%. Однак через періодичні дощі під час жнив на елеватори надходило зерно з підвищеною вологістю, яка коливалася від 16–17% до 18%. Це вимагало додаткових витрат на сушіння або вентилювання, що збільшує собівартість продукції для аграріїв.
• Найбільш проблематичною ситуація була на Кіровоградщині. Тут натура (маса одного літра зерна) окремих партій пшениці становила близько 650 г/л, причому контрактні вимоги зазвичай передбачають 760 г/л. Подальші опади призводили до зниження числа падіння (показник активності ферментів, що впливає на хлібопекарські якості) та провокували проростання зерна прямо в колосі. Внаслідок цього значна частина пшениці була переведена з третього до четвертого класу, а деякі партії навіть класифіковані як фуражні.
• На Сумщині якісні та кількісні показники ранніх зернових також поступаються торішнім. Переважно на зберігання надходить пшениця четвертого класу, тоді як власні врожаї окремих господарств, хоч і відповідають третьому класу, часто мають низьку натуру.

Наслідки для аграріїв та ринку зерна

Загалом, підсумки жнивної кампанії поточного року чітко демонструють значну регіональну диференціацію. Відмінності у погодних умовах призвели до суттєвих розбіжностей у врожайності та якісних характеристиках зерна по всій країні. Це, своєю чергою, впливає на ціноутворення та логістику. Аграрії, які зібрали зерно з високою вологістю або низькою натурою, стикаються з додатковими витратами на доробку або змушені продавати продукцію за нижчою ціною. Для українського агроринку це означає необхідність гнучкого підходу до формування експортних партій та внутрішнього розподілу зерна. Згідно з попередніми даними, «Укрзалізниця» вже наростила передачу зерна через західний кордон, проте потенціал інфраструктури використовується лише на чверть, що вказує на можливості для подальшого збільшення експорту.