Уряд дозволив бізнесу будувати підземні оборонні заводи

Кабінет міністрів України дозволив приватним інвесторам будувати підземні виробничі об’єкти для оборонної промисловості. Після завершення робіт вони можуть передавати їх виробникам у власність, в оренду або для користування. Одночасно уряд запровадив ввіз без мита та ПДВ комплектуючих для озброєння, профінансованого міжнародними партнерами. Про рішення повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Як працюватиме модель фінансування підземних заводів

Девелопери фінансуватимуть будівництво самостійно, без участі держбюджету. Далі інвестори зможуть здавати такі приміщення в оренду виробникам зброї або продавати їх. Уряд розраховує залучити приватний капітал до створення додаткових виробничих площ і не покладати все фінансове навантаження на державу.

Для оборонних підприємств це шанс отримати захищені майданчики для роботи в умовах регулярних повітряних атак. Економічна доцільність проєктів залежатиме від трьох чинників:

• вартості будівництва;
• доступності фінансування;
• попиту з боку виробників озброєння.

За оцінкою одного з девелоперів, будівництво підземного виробничого приміщення коштує приблизно $2000–2500 за квадратний метр. Ця сума не включає внутрішні інженерні мережі, які можуть суттєво збільшити загальні інвестиції.

Пільги на імпорт комплектуючих: межі механізму

Комплектуючі для озброєння, оплаченого міжнародними партнерами, можна ввозити без ввізного мита та податку на додану вартість. Механізм прив’язаний саме до такого фінансування, тому він не є загальним звільненням від митних платежів для всього імпорту оборонних підприємств.

Уряд також спростив огляд товарів і митне оформлення через систему «єдиного вікна». Мета — суттєво скоротити тривалість процедур і зменшити адміністративне навантаження на компанії.

Чому захищені виробничі майданчики стали пріоритетом

Інтерес до підземної інфраструктури посилився після російських ударів по складах і промисловим об’єктах. Збереження виробничих потужностей стало одним із чинників стабільності оборонного сектору. Ще у квітні 2026 року український виробник FPV-дронів «Генерал Черешня» та хорватська компанія ORQA домовилися про будівництво в Україні підземного заводу з виробництва компонентів для безпілотників. У вересні Міністерство оборони повідомило про плани залучення приватного капіталу до спорудження таких об’єктів.

Пільги на імпорт оборонної продукції запроваджувалися поетапно. Наприкінці 2024 року виробники дронів і засобів радіоелектронної боротьби отримали право ввозити комплектуючі без мита та ПДВ. У грудні 2025 року парламент ухвалив закони, що розширили митні й податкові пільги для товарів оборонного та енергетичного призначення. Вони набули чинності 26 грудня того ж року. Пільговий режим для БпЛА, прицілів і тепловізорів продовжили до 2027 року.

Для бізнесу головний висновок простий: нові правила відкривають ринок будівництва захищених виробничих об’єктів, але прибутковість таких проєктів залежатиме від витрат і доступу до фінансування. Девелопери вже отримують запити на проєкти, проте їх реалізація потребує більших інвестицій, ніж традиційна складська нерухомість. Читачам, які планують участь у таких проєктах, варто уважно перевіряти, на які саме категорії товарів поширюються пільги, адже вони прив’язані до конкретних програм фінансування.