Україна запровадила санкції: 23 компанії РФ для ВПК під обмеженнями 2026

4 серпня 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про застосування санкцій проти 23 компаній та 20 пов'язаних з ними фізичних осіб. Ці суб'єкти виробляють і постачають обладнання та компоненти для російського військово-промислового комплексу (ВПК) та силових структур, обходячи міжнародні обмеження, що є стратегічним кроком для послаблення агресора.

Згідно з офіційним повідомленням Офісу Президента, зазначені компанії та особи активно сприяють функціонуванню російського ВПК. Їхня діяльність охоплює широкий спектр — від виробництва високотехнологічних компонентів до надання ІТ-рішень, що є критично важливими для військової машини РФ. Введення цих обмежувальних заходів має на меті перекрити канали постачання та фінансування, які дозволяють Росії підтримувати свої військові операції та продовжувати збройну агресію.

Ключові компанії під українськими санкціями 2026

Серед 23 компаній, що потрапили під українські санкції, є низка значущих гравців, які відіграють ключову роль у забезпеченні російської оборонної промисловості. До них належать:

• «Кідма Тек»: підприємство, що спеціалізується на виробництві оптичних приладів, розробці засобів протиповітряної оборони (ППО) та реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Також компанія здійснює ремонт авіаційних та протитанкових керованих ракет, що є критичним для підтримки військової техніки РФ.
• Завод імені Морозова: цей завод, що входить до структури підсанкційного російського державного конгломерату «Ростєх», відповідає за виробництво вибухових речовин, ракетного палива та матеріалів для ракетних комплексів. Зокрема, він постачає твердопаливні заряди для двигунів балістичних ракет типу «Іскандер-М», які активно використовуються у війні проти України.
• «Спецелектронкомплект»: ця компанія залучена до виробництва керованих авіаційних ракет, що є важливою складовою повітряної компоненти російської армії.
• «Аурум»: постачальник систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) та безпілотних літальних апаратів (дронів) для російського війська, відіграючи значну роль у сучасних бойових діях.

Крім того, під санкції потрапили російські ІТ-підприємства, які створюють цифрові рішення та програми інформаційної безпеки для державних і приватних замовників, що свідчить про комплексний підхід до обмеження можливостей агресора у кіберсфері та управлінні.

Мета та стратегія санкційної політики України

Владислав Власюк, радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики, наголосив на системному характері цієї роботи. «Ми продовжуємо системну роботу із запровадження санкцій проти виробників озброєння, зокрема балістики, та інших компаній, які забезпечують діяльність російського військово-промислового комплексу», — зазначив він. За його словами, кожне підприємство, що втрачає доступ до компонентів, технологій чи фінансування, виробить менше балістичних ракет, дронів та іншої зброї. Це безпосередньо впливає на спроможності Росії завдавати ударів по Україні, зменшуючи загрозу для українських громадян та інфраструктури.

Стратегія України полягає не лише у внутрішніх обмеженнях, а й у закликах до міжнародної спільноти. Власюк підкреслив, що чим більше держав долучаться до таких обмежень, тим слабшими стануть агресивні спроможності Росії. Це демонструє прагнення України до консолідації зусиль на глобальному рівні для максимального тиску на країну-агресора та її військово-промисловий комплекс, що є життєво важливим для забезпечення національної безпеки.

Таким чином, нові санкції України є черговим важливим кроком у системній боротьбі проти фінансування та матеріально-технічного забезпечення російської агресії. Обмеження доступу до критично важливих технологій та ресурсів для ВПК РФ є ключовим елементом стратегії демілітаризації агресора та наближення перемоги України. Продовження та посилення подібних заходів, як на національному, так і на міжнародному рівні, залишатиметься пріоритетом для забезпечення безпеки та стабільності.