Україна – нетто-імпортер молочних продуктів у 2026: причини та наслідки

За підсумками восьми місяців 2026 року Україна змінила свій статус у зовнішній торгівлі молочними продуктами, перетворившись з нетто-експортера на нетто-імпортера. Ця значна трансформація, про яку повідомила Асоціація виробників молока (АВМ), означає, що обсяги імпорту молочної продукції перевищили експортні показники, причому частка сирів у загальному молочному імпорті становить 58%. Такий розвиток подій викликає занепокоєння щодо конкурентоспроможності вітчизняного виробництва та його перспектив на внутрішньому й зовнішньому ринках.

Аналіз зовнішньої торгівлі молочними продуктами України у 2026 році

Згідно з даними Асоціації виробників молока, які ґрунтуються на попередній статистиці Держстату, зовнішня торгівля молочними продуктами України за січень-серпень 2026 року продемонструвала негативну динаміку. Загальний експорт за цей період склав 86,92 тис. тонн, що на 7% менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року, а грошова виручка скоротилася на 17% до $248,79 млн. У серпні 2026 року країна експортувала 10,86 тис. тонн продукції на $30,51 млн, що на 11% менше в натуральному виразі та на 18% менше у грошовому порівнянні з липнем 2026 року. Відносно серпня 2025 року натуральні обсяги експорту зросли на 7%, проте виручка зменшилася на 2%.

• Ключові експортні категорії: морозиво (26%), молоко та вершки згущені (25%), сири (17%), масло вершкове (11%) та молочна сироватка (7%).
• Зростання експорту в серпні 2026 (місяць до місяця): молоко та вершки незгущені (+31% до 1,79 тис. т), кисломолочні продукти (+2% до 734 т), сири (+8% до 1,21 тис. т).
• Зростання експорту в серпні 2026 (рік до року): молоко та вершки згущені (+22% до 2,76 тис. т), кисломолочні продукти (+25%), молочна сироватка (+18% до 1,35 тис. т), морозиво (+37,3% до 2,17 тис. т).

Водночас, зовнішньоторговельне сальдо торгівлі молочною продукцією у серпні 2026 року виявилося негативним, сягнувши -$3,34 млн. Цей показник чітко ілюструє перехід України до статусу нетто-імпортера, де частка сировинних продуктів з низькою маржинальністю, таких як сухе знежирене молоко та сироватка, залишається значною в експортній структурі.

Виклики та перспективи для української молочної галузі

Перетворення України на нетто-імпортера молочних продуктів зумовлене комплексом факторів. З одного боку, скорочення виробництва молока-сировини в Європейському Союзі та зростання цін на біржові товари створюють потенційний попит на українську продукцію на зовнішніх ринках. З іншого боку, внутрішній ринок України відчуває посилення конкуренції, зокрема з боку польських виробників, які отримують державну підтримку, що створює нерівні умови для вітчизняних підприємств.

Фахівці АВМ підкреслюють, що розвиток експорту є ключовим для покращення ситуації в молочній галузі. Однак для цього необхідно зберегти доступ до ринку ЄС та відповідати його високим вимогам. Зокрема, Україна взяла на себе зобов'язання до 1 січня 2028 року повністю впровадити європейські норми щодо благополуччя тварин, передбачені наказом №224 (ухвалений у 2021 році, діє з 1 січня 2026 року). Невиконання цих вимог може призвести до обмежень або заборони експорту української молочної продукції до ЄС, а також вплинути на можливості реекспорту до третіх країн.

Серед важливих напрямків збуту залишаються Молдова та країни Південного Кавказу. Однак логістика до Кавказу ускладнюється через безпекові ризики для морського транспорту. Молдова також поступово впроваджує європейські стандарти, вимагаючи від експортерів відповідності європейським номерам та використання молока екстраґатунку. Підвищити експортні ціни складно через конкуренцію на ключових ринках, таких як Казахстан, де посилюється присутність російської та білоруської продукції. У відповідь на логістичні виклики, Україна активно шукає альтернативні шляхи постачання. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький обговорював з послом Азербайджану Сеймуром Мардалієвим можливість використання азербайджанської логістики для розширення експорту української агропродукції до Центральної Азії та Близького Сходу.

Таким чином, українська молочна галузь стоїть перед серйозними викликами, пов'язаними з конкуренцією, логістикою та адаптацією до міжнародних стандартів. Для відновлення позицій нетто-експортера та забезпечення сталого розвитку, виробникам необхідно зосередитися на підвищенні якості, ефективності виробництва та активному пошуку нових ринків збуту, одночасно виконуючи європейські регуляторні вимоги.