SZR: Криза Перської затоки прискорює обвал цін на російську нафту

Служба зовнішньої розвідки України (СЗР) прогнозує, що триваюча криза в Перській затоці, яка спочатку спричинила зростання цін, тепер активно сприяє обвалу вартості російської нафти марки Urals. Це відбувається через прискорену диверсифікацію глобальних маршрутів постачання сировини, що значно зменшує залежність світового ринку від нестабільного регіону та підриває фінансові надходження до бюджету Російської Федерації.

Диверсифікація маршрутів транспортування нафти: відповідь ринку на кризу

Кожен новий день ескалації кризи в Перській затоці посилює загрозу для російської нафти марки Urals. За даними Служби зовнішньої розвідки України (СЗР), якщо на початкових етапах конфлікту світові ціни на нафту демонстрували хаотичне зростання, то тепер ринок змінив стратегію. Нафтовидобувні держави активно впроваджують диверсифікацію маршрутів постачання сировини, прагнучи обійти потенційно небезпечну Ормузьку протоку та знизити залежність від регіональної нестабільності.

Аналіз розвідки показує значне збільшення обсягів транспортування нафти альтернативними шляхами. До ескалації конфлікту через обхідні маршрути проходило близько 3,5 мільйона барелів нафти на добу із загального обсягу в 15 мільйонів. На сьогодні цей показник зріс до 6,5 мільйона барелів. Серед найперспективніших напрямків, що активно модернізуються, СЗР виділяє два ключові:

• Саудівський нафтогін «Схід – Захід», збудований у 1980-х роках, що сполучає нафтовий комплекс Абкайк із портом Янбу на узбережжі Червоного моря.
• Маршрут транспортування нафти через порт Фуджейра Об'єднаних Арабських Еміратів в Оманській затоці, розташований приблизно за 145 кілометрів на південь від Ормузької протоки, потужності якого також активно нарощуються.

За прогнозами СЗР, до 2027 року інженерні рішення дозволять збільшити пропускну спроможність цих альтернативних маршрутів ще на 1,2 мільйона барелів на добу, довівши загальний обсяг нафти, що транспортується в обхід Ормузької протоки, до 8 мільйонів барелів щоденно. Це свідчить про те, що світові ціни на енергоносії дедалі менше залежатимуть від геополітичної напруженості у Перській затоці.

Фактори тиску на ціни Urals та наслідки для бюджету РФ

Експерти СЗР також вказують на низку додаткових чинників, які посилять тиск на зниження світових цін на енергоносії:

• Зростання обсягів видобутку нафти у Венесуелі.
• Підвищення квот на видобуток в рамках угоди ОПЕК+.
• Вихід Об'єднаних Арабських Еміратів з організації ОПЕК, що може призвести до збільшення їхнього власного видобутку.

Ці обставини у поєднанні з "токсичністю" та ненадійністю Російської Федерації як постачальника, її підсанкційним статусом та схильністю до "сірих схем" торгівлі, призведуть до ще швидшого здешевлення російської нафти марки Urals на світових ринках.

За прогнозами української розвідки, фінансові збитки та недонадходження до державного бюджету Росії від торгівлі нафтою та газом лише поглиблюватимуться. СЗР вважає, що озвучені раніше економістами оцінки щодо цьогорічного недобору казни РФ у розмірі 2 трильйонів рублів можуть виявитися занадто оптимістичними, і реальні втрати будуть значно більшими.

Раніше видання Banking UA вже повідомляло, що, попри можливе зростання нафтогазових доходів Росії у липні 2026 року на 60% у річному вимірі, загальні надходження від нафти та газу за перші сім місяців 2026 року демонструють скорочення на 11%. Це підкреслює нестабільність та уразливість російської економіки до коливань на світових енергетичних ринках.

Таким чином, стратегічна диверсифікація шляхів постачання нафти на світовому ринку, спричинена кризою в Перській затоці, у поєднанні з іншими глобальними факторами, створює безпрецедентний тиск на ціни нафти. Для Росії це означає неминуче падіння вартості Urals, що призведе до значного недобору бюджетних коштів. Українському бізнесу та громадянам варто враховувати ці тенденції, оскільки вони впливатимуть на глобальну економічну стабільність та енергетичні ринки, хоча прямий вплив на внутрішні ціни може бути опосередкованим.