Суперечка щодо 50% податку для банків: вплив на українців у 2027 році
Парламент розглядає продовження підвищеного податку на прибуток для банків до 2027 року. НБУ попереджає про ризики для кредитування, а держава очікує 20–40 млрд грн додатково до бюджету
У червні 2026 року Парламентський комітет з питань фінансів рекомендував Верховній Раді схвалити законопроєкт №15262, що продовжує для банків підвищену ставку податку на прибуток у розмірі 50% протягом 2027 року. Ініціативу підтримали Міністерство фінансів, Державна податкова служба та Міністерство юстиції, однак Національний банк України висловив серйозні застереження щодо можливих наслідків для фінансової системи та економіки в цілому.
Чому держава прагне продовжити податок на банківські прибутки
Головна причина рішення державних органів — поповнення державного бюджету в умовах військового конфлікту. Банківський сектор залишався одним із найприбутковіших секторів української економіки навіть після 2022 року. За період 2023–2025 років установи сплатили понад 257 мільйардів гривень податку на прибуток. Продовження 50-відсоткової ставки може принести державній казні додатково 20–40 мільйардів гривень, які будуть спрямовані на оборону, соціальні програми та відновлення інфраструктури.
Позиція Національного банку та банків: непередбачуваність створює загрозу
Банківська спільнота та регулятор виступають не стільки проти самої ставки, скільки проти циклічного продовження так званого «тимчасового» воєнного податку. За три роки він був продовжений вже двічі, що формує враження непередбачуваності для іноземних інвесторів. НБУ наголошує: якщо податкові правила змінюються щороку, міжнародні компанії менш охоче капіталізуватимуть український фінансовий сектор.
Крім того, із зменшенням власного капіталу банки можуть обмежити кредитні пропозиції, посилити вимоги до позичальників або підвищити вартість кредитів. Це прямо вплинути на доступність іпотеки, позик для малого бізнесу та проєктів енергомодернізації.
Як це змінить умови кредитування для простих українців
Безпосередньо 50-відсотковий податок громадяни сплачувати не будуть. Однак побічний вплив цілком ймовірний. Якщо у банків залишатиметься менше коштів на розвиток і цифровізацію, вони можуть обережніше видавати кредити, підвищити процентні ставки або припинити програми підтримки малого бізнесу і придбання житла. Водночас прихильники законопроєкту наголошують, що банківська система залишається прибутковою й здатна витримати додаткове навантаження.
Альтернативні джерела наповнення бюджету, на які вказують експерти, включають дивіденди державних банків, оподаткування лише так званих «рентних» доходів від державних фінансових інструментів та податкові пільги для банків, які активно фінансують оборонну промисловість, енергетику і малий бізнес. Таким чином, дискусія фактично зводиться до пошуку рівноваги між необхідністю забезпечити бюджет під час війни та потребою зберегти стійкість банківської системи, від якої залежить кредитування всієї економіки.
Чи сплачуватимуть звичайні громадяни новий 50-відсотковий податок?
Ні, той податок сплачуватимуть виключно банки як юридичні особи. Однак побічно це може вплинути на умови кредитування та процентні ставки для населення.
Скільки грошей держава отримає від продовження податку?
За різними оцінками, продовження 50-відсоткової ставки може принести державному бюджету 20–40 мільйардів гривень протягом 2027 року.
Чи впливатиме податок на доступність іпотеки?
Це ймовірно. Якщо банки матимуть менше власного капіталу, вони можуть обережніше видавати іпотечні кредити або підвищити вимоги до позичальників і процентні ставки.
Які альтернативи пропонує НБУ замість 50-відсоткового податку?
НБУ та банки пропонують отримувати додаткові кошти через дивіденди державних банків, оподатковувати лише «рентні» доходи від державних інструментів та запровадити податкові пільги для банків, що фінансують оборону та малий бізнес.
