Відмова у страхуванні: як атаки ЗСУ впливають на тіньовий флот РФ
Українські атаки на тіньовий флот РФ спричинили масові відмови у страхуванні воєнних ризиків у Чорному та Азовському морях, піднявши тарифи в 2-4 рази
Російські судновласники, що використовують так званий «тіньовий флот» для обходу санкцій, зіткнулися з тотальними відмовами у страхуванні воєнних ризиків для суден у Чорному та Азовському морях. Це стало прямим наслідком різкого зростання інтенсивності атак українських безпілотних систем на російські танкери, суховантажі, буксири та пороми, що курсують у цих акваторіях. За даними Російської національної перестрахувальної компанії, збитковість у сегменті перестрахування ризиків тероризму та диверсій від БПЛА досягла 2800% за чотири місяці 2026 року, що змусило страховиків відмовляти у нових договорах та суттєво підвищувати тарифи.
Криза страхування: чому відмовляють у покритті воєнних ризиків
Ситуація на ринку морського страхування для російського флоту досягла критичної точки. Зростаюча кількість успішних атак Збройних Сил України, зокрема Силами безпілотних систем, призвела до безпрецедентних збитків. Лише за дев'ять діб українські безпілотники вразили 136 суден тіньового флоту в Азовському та Чорному морях. Зокрема, 14 та 15 липня було пошкоджено 25 танкерів, 5 суховантажів та 1 буксир. Загалом, з 6 по 14 липня в Азовському морі було уражено 116 суден, а 15 липня у Чорному морі – 20 суден, серед яких 17 нафтових танкерів, 2 танкери-газовози та 1 буксир. Така статистика зумовила те, що обсяг страхових виплат у 28 разів перевищив отримані премії, змушуючи страхові компанії або повністю відмовляти у покритті, або збільшувати тарифи в 2-4 рази, що, за визнанням самих учасників ринку, все одно недостатньо для компенсації поточних втрат.
Реакція РФ: спроби створити державну систему страхування
У відповідь на комерційну кризу, російський уряд активно розробляє нові механізми страхування воєнних ризиків для морських перевезень. Міністерство транспорту, Міністерство енергетики та Центральний банк РФ пропонують поширити державну систему страхування, аналогічну тій, що вже діє на окупованих територіях України, на морські судна та міжнародні перевезення. Це має забезпечити доступ до покриття для судновласників, яким комерційні страховики відмовляють.
Проте, Міністерство фінансів РФ виступає проти масштабного бюджетного фінансування такої ініціативи, посилаючись на обмеженість державних коштів. Натомість пропонується створення товариств взаємного страхування за участю судновласників, вантажовласників, страховиків та компаній реального сектору, а також формування спеціального компенсаційного фонду, який наповнюватиметься коштами учасників ринку. Цей фонд мав би покривати збитки від пошкодження суден, втрати вантажу чи інших страхових випадків, пов’язаних із воєнними діями.
Наслідки для судновласників та страхового ринку
Представники страхового ринку критично оцінюють пропозиції Мінфіну, вважаючи їх спробою перекласти фінансові наслідки війни на приватний сектор. Створення товариств взаємного страхування з достатнім капіталом для покриття великих морських збитків (десятки або сотні мільйонів доларів за одне судно) є практично неможливим без значної державної підтримки та перестрахового захисту. Крім того, висока концентрація ризиків у Чорному та Азовському морях ускладнює диверсифікацію портфеля, необхідну для стабільності таких товариств.
Відмови у страхуванні та зростання тарифів створюють серйозні проблеми для російських судновласників: вони втрачають доступ до портів, кредитного фінансування, лізингу та міжнародних контрактів. Це також суттєво збільшує собівартість перевезень, що відображається на фрахтових ставках та кінцевих цінах на продукцію. Ситуація посилює тиск на російський експорт зерна, частина якого вже перенаправляється з Азовського моря. Для перестраховиків збитковість у 2800% означає необхідність скорочення лімітів, підвищення франшиз та виключення окремих маршрутів, що ще більше ускладнює пошук покриття. Російська влада змушена шукати механізм, який замінить комерційне страхування, проте без значного бюджетного фінансування та перестрахової підтримки таке рішення навряд чи зможе ефективно покрити великі збитки, що неминуче призведе до подальшого зростання тарифів та скорочення доступності страхових послуг для російського тіньового флоту.
Чому страхові компанії відмовляють у страхуванні воєнних ризиків російському флоту?
Страхові компанії масово відмовляють через різке зростання кількості атак українських безпілотників на російські судна, що призвело до збитковості перестрахування у 2800% та неможливості покрити ризики за старими тарифами.
Які наслідки для російських судновласників має відмова у страхуванні?
Без страхових полісів судновласники втрачають доступ до портів, кредитного фінансування, лізингу, міжнародних контрактів та збільшують собівартість перевезень через зростання фрахтових ставок.
Що пропонує уряд РФ для вирішення проблеми страхування?
Уряд РФ пропонує поширити державну систему страхування воєнних ризиків на морські судна, а також створити товариства взаємного страхування та компенсаційний фонд за участі учасників ринку.
Чи ефективні пропозиції Мінфіну РФ щодо взаємного страхування?
Учасники ринку вважають пропозиції Мінфіну неефективними, оскільки створення товариств взаємного страхування з достатнім капіталом для покриття великих збитків без державної підтримки та перестрахування практично неможливе.
