Страхування воєнних ризиків: чому програма не запрацює в Україні
Державна програма страхування воєнних ризиків для бізнесу може не запуститися через відсутність фінансування. Голова комітету Верховної Ради пояснив причини та виклики реалізації механізму
Державна програма страхування воєнних ризиків, розроблена Міністерством економіки, стикається з критичною перешкодою — браком коштів на реалізацію. Про це відзначив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев, поінформувавши про результати переговорів із представниками великого бізнесу, Кабінету Міністрів та Національного банку України.
Чому механізм не запустять без фінансування
Хоча страхувальний механізм розробили на високому рівні, його впровадження залишається нереальним без забезпечення адекватними ресурсами. На міжнародному рівні партнери українського державного сектору висловили готовність подвоювати залучені з внутрішнього ринку суми, однак це припускає наявність вітчизняного джерела коштів.
Уряд розглядав підвищення податку на додану вартість як головне джерело наповнення фонду, проте ця пропозиція зустріла рішучу відмову від комерційної спільноти. Альтернативні способи фінансування — зокрема через імпортне мито — також не отримали бізнес-підтримки. За оцінкою Гетманцева, без консенсусу щодо способу покриття видатків керівництво держави не буде просувати податкову реформу, необхідну для реалізації ініціативи.
Дефіцит бюджету та фінансова криза держави
Неможливість запустити програму страхування відбиває глибші проблеми державного фінансування. За розрахунками Гетманцева, недовиконання доходів держбюджету до завершення 2026 року перевищить 90 млрд грн (близько $2 млрд). Серед причин — уповільнення детінізації економіки та постійні російські атаки на інфраструктуру.
Критичнішою є диспропорція між виробленими податками й оборонними видатками: Україна збирає трохи понад $60 млрд у податках, тоді як видатки на оборону становлять близько $155 млрд. Держава може покривати лише третину своїх витрат з власних джерел, залежачи від міжнародної фінансової допомоги.
Реальні втрати бізнесу від воєнних атак
Учасники бізнес-дискусії наголосили на критичній нестачі ліквідності в підприємств, котрі зазнали масивних збитків унаслідок російських ударів. Парадигматичний приклад — торговельна мережа «Розетка», яка втратила майно вартістю $70 млн за одну ніч через один удар. Компаніям складно мобілізувати фінансові ресурси для оперативного відновлення пошкоджених активів.
Паралельно учасники зустрічі ініціювали дискусію про недостатню доступність кредитування для реального сектору. Банківський сектор демонструє високу прибутковість, однак підприємства, які потребують фінансування на цілі реконструкції й модернізації пошкоджених об'єктів, стикаються з обмеженням у доступі до пільгових кредитних продуктів. За оцінкою учасників, координовані дії Національного банку та Кабінету Міністрів у напрямку фінансової підтримки виявилися недостатніми.
Чи буде запущена державна програма страхування воєнних ризиків?
За висновками голови Комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, програма найімовірніше не запрацює через відсутність узгодженого джерела фінансування, незважаючи на готовність міжнародних партнерів подвоювати залучені кошти.
Який був запропонований спосіб фінансування страхування воєнних ризиків?
Основна пропозиція полягала у підвищенні податку на додану вартість, що перекладало б навантаження на споживачів. Бізнес відхилив цей варіант, альтернативні джерела (імпортне мито) також не отримали підтримки.
На скільки гривень держбюджет України матиме дефіцит до кінця 2026 року?
За оцінкою голови комітету, дефіцит державного бюджету перевищить 90 млрд грн (близько $2 млрд) до завершення 2026 року через уповільнення детінізації та постійні російські обстріли.
Які проблеми виникають у підприємств при доступі до кредитів для відновлення після обстрілів?
Підприємства стикаються з критичною нестачею ліквідності та обмеженим доступом до пільгових кредитів. При високій прибутковості банків бізнес не отримує необхідної фінансової підтримки для швидкого відновлення пошкоджених активів.
