Слабкий фондовий ринок України: чому інвестори обходили країну десятиліттями
Михайло Непран з ТПП України пояснив, як нерозвинений фондовий ринок та недовіра відлякували іноземних інвесторів від України з 1991 року
Україна десятиліттями стикалася з труднощами у залученні прямих іноземних інвестицій, що значною мірою зумовлено слабким фондовим ринком та глибокою недовірою з боку міжнародних інвесторів. Цю системну проблему, яка передувала повномасштабному вторгненню, детально окреслив перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України (ТПП) Михайло Непран під час Міжнародного економічного форуму (IEF2026).
Нерозвинений фондовий ринок як головний стримуючий фактор
За словами Михайла Непрана, Україна ніколи не була системно привабливою для класичних іноземних інвесторів. Натомість, значна частина капіталу, що надходив як «іноземні інвестиції», насправді була українськими грошима, які поверталися в країну через офшори, наприклад, з Кіпру. Це явище відоме як «кіпрський інвестор» і свідчить про відсутність прозорого та надійного інвестиційного середовища.
Ключовою структурною проблемою залишається нерозвиненість фондового ринку. На відміну від розвинених економік, як-от Сполучені Штати, український ринок цінних паперів не забезпечував механізму, де інвестор міг би стати співвласником компанії через придбання акцій, а залучені кошти ефективно спрямовувалися б у виробництво та розвиток. Відсутність такого функціонального інструменту публічного розміщення акцій (IPO) обмежувала можливості українського бізнесу для залучення довгострокового капіталу та гальмувала економічне зростання.
Втрата довіри: негативний досвід міжнародного бізнесу
Проблеми з довірою інвесторів формувалися не лише через недосконалість фінансових інструментів, а й через негативний досвід роботи іноземних компаній в Україні. Михайло Непран, посилаючись на власний досвід роботи в органах влади, відзначив, що під час засідань міжурядових комісій із західними країнами постійно порушувалися питання, пов'язані з труднощами, з якими стикалися іноземні інвестори після вкладення капіталу в українські проєкти. Ці проблеми включали регуляторні перепони, нестабільність законодавства та недосконалу судову систему, що підривало довіру та відлякувало потенційних інвесторів. Для пересічного українця це означало недоотримання нових робочих місць, технологій та економічного розвитку, які могли б принести прямі іноземні інвестиції.
Історичні перепони на шляху до залучення інвестицій, такі як слабкий фондовий ринок та низький рівень довіри, потребують комплексних реформ. Хоча інвестування під час війни може бути стратегічно вигідним у довгостроковій перспективі, як зазначав директор Львівської пивоварні на IEF2026, успіх залежить від створення прозорого, передбачуваного та захищеного бізнес-клімату. Лише тоді Україна зможе повноцінно розкрити свій інвестиційний потенціал і забезпечити стале відновлення економіки.
Чому Україна не приваблювала іноземних інвесторів?
Основними причинами були слабкий фондовий ринок, який не пропонував ефективних інструментів для залучення капіталу, та низький рівень довіри через негативний досвід іноземних компаній.
Що таке «кіпрський інвестор»?
«Кіпрський інвестор» – це термін, що описує українські гроші, які виводилися з країни, а потім поверталися назад як іноземні інвестиції через офшорні юрисдикції, такі як Кіпр.
Яка роль фондового ринку в залученні інвестицій?
Фондовий ринок є ключовим механізмом для залучення капіталу, дозволяючи компаніям здійснювати публічні розміщення акцій та облігацій, а інвесторам – ставати співвласниками бізнесу та отримувати прибуток.
Чи зміниться ситуація з інвестиціями в Україні після війни?
Післявоєнне відновлення може створити нові інвестиційні можливості, але для їх реалізації критично важливими будуть реформи, спрямовані на зміцнення фондового ринку, підвищення довіри інвесторів та забезпечення верховенства права.
