Сенс Банк проти «Кернел»: $38,8 млн за РЕПО угодами у суді

Сенс Банк, державний український банк, відмовляється сплачувати кіпрській Etrecom Investments Limited (група «Кернел») понад $38,8 млн (близько 1,7 млрд грн) за договорами РЕПО від 2021 року. Банк стверджує, що не підписував угоди з позивачем, тоді як «Кернел» наполягає на ініціативі банку. Цей судовий спір, що вже є третьою спробою стягнення, залучив Мінфін та Кабмін через ризики для держбюджету.

Суть фінансового спору та позиції сторін

Кіпрська компанія Etrecom Investments Limited, що належить до агрохолдингу «Кернел», вимагає від Сенс Банку стягнення значної суми, яка включає $30,5 млн основного боргу та $8,3 млн нарахованих відсотків. Загальна сума претензій становить $38,8 млн, що за поточним курсом еквівалентно близько 1,7 млрд гривень. Ці вимоги ґрунтуються на угодах РЕПО, укладених у 2021 році. Угода РЕПО (Repurchase Agreement) — це короткострокова операція з продажу цінних паперів із зобов'язанням їх зворотного викупу за заздалегідь визначеною ціною та у встановлений термін.

Згідно з офіційною позицією пресслужби Сенс Банку, фінансова установа не визнає цих вимог. Банк заявляє, що безпосередньо не підписував жодних угод із Etrecom Investments Limited і не виступав гарантом за такими контрактами. Натомість, за їхніми даними, контрагентом кіпрської Etrecom була інша кіпрська компанія – Greatford Limited, пов'язана з колишніми власниками «Альфа-Банку». Проте, представники «Кернелу» заперечують цю версію, стверджуючи, що саме Сенс Банк ініціював укладення цих угод, а Greatford Limited виконувала лише технічну роль у процесі.

Юридичні перипетії та втручання держави

Ця судова справа є вже третьою спробою агрохолдингу «Кернел» домогтися стягнення коштів. Попередні два позови, подані Etrecom Investments Limited, були повернуті судом без розгляду. Нинішня заява була прийнята до розгляду 27 квітня 2026 року (згідно з даними Mind), проте через самовідвід судді розгляд справи розпочнеться спочатку, що значно затягує процес. Така ситуація створює прецедент і може мати довгострокові наслідки для фінансового сектору.

З огляду на потенційні фінансові ризики для державного бюджету, до судового процесу були офіційно залучені Міністерство фінансів України та Кабінет міністрів України. Це підкреслює високий рівень значущості справи, адже Сенс Банк є державним банком, і будь-які значні виплати з його боку можуть опосередковано вплинути на державні фінанси. Залучення уряду свідчить про глибоке занепокоєння щодо можливих фінансових зобов'язань, які можуть лягти на державу.

Цей спір також відбувається на тлі змін у фінансових показниках банку. Раніше повідомлялося, що Сенс Банк скоротив чистий прибуток за півріччя у понад два рази, хоча водночас державна фінустанова збільшила чистий процентний дохід та наростила активи. Це свідчить про складний період трансформації та адаптації банку після його націоналізації, що робить питання потенційних багатомільярдних виплат ще більш чутливим.

Судовий спір між Сенс Банком та групою «Кернел» на майже $39 млн є знаковою подією для українського фінансового ринку. Результат цієї справи матиме не лише прямі фінансові наслідки для банку та потенційно для держбюджету, але й сформує важливий прецедент для вирішення подібних складних фінансових спорів, особливо за участі державних фінансових установ. Уважне відстеження розвитку подій дозволить оцінити рівень захищеності державних активів та прозорість фінансових операцій в Україні.