Рада прийняла за основу законопроєкт про податкові правила ЄС
13 жовтня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №16036 про імплементацію європейських правил протидії податковому ухиленню. Документ гармонізує українське законодавство з директивою ATAD та обмежує витрати на запозичення до 30% EBITDA
13 жовтня Верховна Рада затвердила за основу законопроєкт №16036, спрямований на адаптацію українського податкового законодавства до європейських стандартів протидії схемам мінімізації податкового тягаря. Законодавчий акт базується на вимогах Директиви Ради ЄС 2016/1164 (ATAD) та враховує Крок 4 Плану дій BEPS Організації економічного співробітництва та розвитку, який закликає держави-члени запровадити механізми контролю над розмиванням податкової бази через надмірні фінансові виплати.
Основні зміни до податкового законодавства
Законопроєкт передбачає суттєву модернізацію системи контролю над витратами на запозичення. Замість наявного механізму запроваджується класичне правило, яке обмежує врахування надмірних запозичень розміром у 30% показника EBITDA — ключового показника прибутку до вирахування відсотків, податків та амортизації. Паралельно скасовується окреме правило «тонкої капіталізації», яке раніше окремо обмежувало борги у відношенні до власного капіталу.
Розширення сфери застосування нових норм охоплює всі боргові зобов'язання незалежно від статусу кредитора — чи то резидент або нерезидент України, чи то пов'язана або непов'язана з позичальником особа. Цей підхід зменшує можливості для трансфертного ціноутворення та штучного перенесення прибутків до юрисдикцій з нижчим оподаткуванням.
Графік введення в дію та практичні наслідки
Законопроєкт набере чинності безпосередньо після опублікування, однак нові правила почнуть застосовуватися з 1 січня 2028 року. Дійсна дата набуття чинності дає українським компаніям час для адаптації бізнес-моделей та перерахування боргових портфелів. Нові норми будуть діяти на всі податкові періоди, що розпочнуться після 2028 року, незалежно від дати укладення боргових договорів — це запобіжить використанню «застарілих» договорів для уникнення обмежень.
Для великих корпорацій та холдингів із значним обсягом запозичень це означає необхідність переоцінки фінансових схем і, можливо, реструктуризації капіталу. Малі та середні підприємства з мінімальними боргами скоріш за все не відчують суттєвого впливу, оскільки обмеження 30% EBITDA залишатиме достатній простір для звичайного банківського фінансування.
Контекст удосконалення податкової системи
Імплементація директиви ATAD — частина більшої реформи українського податкового середовища. Паралельно парламент розглядає законопроєкт №16037-д щодо спрощення адміністрування податку на додану вартість, що сигналізує про комплексний підхід до гармонізації законодавства та підвищення прозорості господарської діяльності.
Коли почнуть діяти нові правила обмеження запозичень?
Нові норми набудуть чинності з 1 січня 2028 року та застосовуватимуться до податкових періодів, що розпочнуться після цієї дати.
Як новий закон впливатиме на малі підприємства?
Компанії з невеликими обсягами запозичень скоріш за все не відчують суттєвого впливу, оскільки обмеження 30% EBITDA залишає простір для звичайного банківського фінансування.
Що таке правило ATAD і чому його імплементує Україна?
ATAD (Anti-Tax Avoidance Directive) — це європейська директива про протидію податковому ухиленню. Україна імплементує її норми для гармонізації законодавства з ЄС та запобігання схемам розмивання податкової бази.
Чи скасовується окреме правило тонкої капіталізації?
Так, окреме правило про тонку капіталізацію замінюється єдиним механізмом обмеження витрат на запозичення на рівні 30% EBITDA.
