Прифронтові землі України: економічні втрати та виклики розмінування

Значні території України, що пролягають вздовж лінії фронту, ризикують стати непридатними для проживання та ведення господарської діяльності на десятиліття вперед. Про це попереджає заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний. Ця критична ситуація, спричинена інтенсивним мінуванням та забрудненням внаслідок бойових дій, вимагає негайного перегляду підходів до безпеки та відновлення у постраждалих регіонах, що має значні наслідки для національної економіки.

Масштаби проблеми та економічні наслідки для України

Ігор Безкаравайний акцентує, що обсяги замінованих та забруднених війною земель значно перевищують чинні міжнародні стандарти, особливо у 20-кілометровій зоні, яка безпосередньо прилягає до лінії зіткнення. Через масове застосування дронів, новітніх видів озброєння та щільне мінування, безпечна експлуатація цих прифронтових територій може бути неможливою протягом тривалого періоду. Фактично, значна частина цих регіонів може перетворитися на довгострокові «зони відчуження», схожі на французьку Zone Rouge після Першої світової війни або території навколо Чорнобильської АЕС.

Ця ситуація вже призвела до колосальних економічних втрат. За даними глобальної системи управління даними у сфері протимінної діяльності IMSMA, станом на травень 2026 року, приблизно 133,3 тис. км² українських земель зазнали руйнівного впливу війни. З цієї площі майже 58 тис. км² становлять сільськогосподарські угіддя, що перевищує загальну територію Хорватії. Щорічні збитки для економіки від замінування та недоступності цих земель оцінюються приблизно у 9 мільярдів доларів США через недоотриманий експорт агропродукції, а місцеві бюджети додатково втрачають близько 1,1 мільярда доларів.

Виклики розмінування та інноваційні стратегії відновлення

Складність ситуації посилюється тим, що реалії сучасної війни значно випереджають актуальні міжнародні протоколи розмінування, які не враховують специфічні умови активних бойових дій. Наприклад, досвід боротьби з лісовими пожежами у прифронтових регіонах показав, що через мінування доступ пожежної техніки та авіації до осередків займання був суттєво обмежений, що спричинило значні втрати лісових масивів та погіршення екологічної ситуації.

У відповідь на ці виклики, Уряд України переглянув підхід до відновлення територій, відмовившись від жорсткої ієрархії пріоритетів, яка раніше ставила природні екосистеми в кінець черги. Міністерство економіки також впроваджує систему GRIT (Ground Rehabilitation Through Innovative Technology) – інструмент, призначений для аналізу даних з різноманітних джерел. Ця система допомагає планувати розмінування та подальше відновлення з урахуванням ключових економічних, соціальних та екологічних факторів, забезпечуючи більш комплексний підхід.

Вартість робіт з розмінування продовжує зростати: за останні роки вона збільшилася приблизно на 30% і нині становить близько 1,36 тис. доларів за гектар. Роботи стають дедалі складнішими, оскільки фахівцям доводиться очищати не лише поля, а й окопи та території, забруднені касетними боєприпасами. Ігор Безкаравайний підкреслив, що сьогодні розмінування значно складніше, ніж на початкових етапах програми, коли йшлося про відносно прості випадки. Держава продовжує програму компенсацій для фермерів у межах Ukraine Facility, однак умови доступу до фінансування вже кілька разів змінювалися через складність ситуації та постійне виявлення нових вибухонебезпечних предметів навіть на раніше обстежених ділянках.

Проблема забруднення прифронтових територій мінами та боєприпасами є одним із найсерйозніших довгострокових викликів для економіки України. Вона вимагає не лише значних фінансових вкладень у розмінування та відновлення, але й інноваційних підходів та потужної міжнародної підтримки. Ефективне вирішення цієї проблеми стане ключовим для сталого розвитку та повернення до нормального життя мільйонів українців, а також для відновлення їхньої господарської діяльності.