Польські та турецькі інвестори готові фінансувати перші платні траси України

Польські інвестиційні фонди та турецькі компанії висловили готовність фінансувати будівництво перших платних автомобільних доріг в Україні, використовуючи моделі державно-приватного партнерства (ДПП) або концесії. Цю інформацію підтвердив Сергій Сухомлин, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, в інтерв'ю Forbes Ukraine. Така ініціатива відкриває нові можливості для модернізації транспортної інфраструктури країни.

Пріоритетні інфраструктурні проєкти: Львів – Краковець та Одеса – Рені

Серед інфраструктурних проєктів, що викликають найбільший інтерес у потенційних інвесторів, Сергій Сухомлин виділив дві ключові автомагістралі. Першим проєктом, який може бути профінансований приватним капіталом, зокрема польськими інвестиційними фондами, є дорога Львів – Краковець. Ця сучасна траса має на меті значно покращити транспортне сполучення України з польським кордоном, сприяючи інтеграції до європейських транспортних мереж.

Другим перспективним напрямком є будівництво нової автомагістралі Одеса – Рені. Важливо зазначити, що йдеться не про реконструкцію існуючої дороги, а про створення абсолютно нової траси. Цей проєкт передбачає зведення мосту через річку Дунай, що забезпечить суттєве покращення транспортного коридору на півдні України та зв'язку з країнами Європейського Союзу. Наразі Державне агентство відновлення активно працює над розробкою техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) цього проєкту спільно зі Світовим банком.

Виклики фінансування та перспективи Дорожнього фонду

Незважаючи на високий інтерес іноземних інвесторів до української дорожньої інфраструктури, головною перешкодою для реалізації масштабних концесійних проєктів залишається відсутність довгострокових державних фінансових гарантій. Сергій Сухомлин наголосив, що чинна система державного бюджету України, який затверджується лише на один рік, не забезпечує необхідної прогнозованості. Інвестори, які вкладають кошти в інфраструктуру, очікують гарантій повернення своїх інвестицій упродовж 5–10 років, що є стандартною практикою для таких проєктів.

На думку очільника агентства, ефективним механізмом для забезпечення стабільних гарантій міг би стати Державний дорожній фонд, який був фактично ліквідований у 2023 році. Його відновлення дозволило б акумулювати кошти та забезпечити виконання державою своїх зобов'язань перед концесіонерами. За оцінками Сухомлина, повне спрямування надходжень від акцизів на пальне виключно на розвиток дорожньої інфраструктури могло б щорічно формувати фонд обсягом до 200 мільярдів гривень. Міністерство фінансів України підтримує ідею часткового відновлення цього фонду вже з наступного року.

Модель платного проїзду та законодавча база

Паралельно з пошуком інвестицій, Міністерство розвитку громад та територій України розробляє модель запровадження системи платного проїзду, відомої як толінг (tolling), на українських дорогах. Як раніше повідомила заступниця міністра Альона Шкрум, новий закон про державно-приватне партнерство, ухвалений ще у 2019 році, дозволяє реалізовувати такі інфраструктурні проєкти навіть в умовах воєнного стану.

Передбачувана модель передбачає, що користування платними дорогами буде безкоштовним для легкового та пасажирського транспорту. Водночас плата за проїзд стягуватиметься з вантажних автомобілів, зокрема транспортних засобів масою понад 12 тонн. Такий підхід має на меті створити стабільне джерело доходу для інвесторів, зберігаючи при цьому доступність дорожньої інфраструктури для більшості учасників руху.

Залучення іноземних інвестицій та впровадження концесійних моделей є критично важливим для модернізації транспортної системи України. Незважаючи на законодавчі напрацювання, успіх цих проєктів безпосередньо залежить від здатності держави забезпечити довгострокові фінансові гарантії та відновити стабільні джерела фінансування, такі як Державний дорожній фонд. Це дозволить не лише покращити інфраструктуру, а й зміцнити інвестиційний імідж країни.