ПДВ: спрощення адміністрування для бізнесу за законопроєктом №16037-д
13 жовтня Верховна Рада схвалила законопроєкт про спрощення ПДВ-адміністрування. Дізнайся, які зміни чекають платників податків на додану вартість
13 жовтня 2024 року Верховна Рада прийняла за основу доопрацьований законопроєкт №16037-д, спрямований на спрощення адміністрування податку на додану вартість (ПДВ). Ініціаторами документа стали народні депутати — члени Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, очолюваного Данилом Гетманцевим. Нововведення торкаються як електронного документообігу, так і практичних процедур для ПДВ-платників, обіцяючи зменшити адміністративне навантаження на українські підприємства.
Цифровізація податкової звітності
Одна з ключових змін — розширення функціонала електронного кабінету платника податків. Система отримає можливість автоматично заповнювати податкову звітність та ПДВ-накладні на підставі даних, які вже зберігаються в інформаційних системах контролюючих органів. Це дозволить зменшити кількість ручного введення інформації та скоротити час на оформлення документації для платників ПДВ.
Спрощення облікових процедур та розширення сроків
Законопроєкт передбачає низку процедурних полегшень. По-перше, платники ПДВ зможуть складати зведені податкові накладні до останнього дня місяця під час поставки товарів чи послуг неплатникам ПДВ або отримання від них авансу. По-друге, фізичні особи-підприємці, зареєстровані як платники ПДВ, отримають право самостійно обирати звітний період — місячний або квартальний. Це дасть більше гнучкості малому та середньому бізнесу під час планування касових потоків.
Збільшення порогів для документальних перевірок
Значна зміна стосується розмірів перевірок у сфері бюджетного відшкодування ПДВ. Поріг для документальної позапланової перевірки щодо від'ємного значення ПДВ або бюджетного відшкодування зростає зі 100 тисяч гривень до 1 мільйона гривень. Такий крок покликаний зменшити бюрократичне навантаження та дозволити контролюючим органам зосередитися на перевірках великих сум, де потенційні ризики податкового адміністрування вищі.
Крім того, механізм добровільної сплати податкових зобов'язань, донарахованих під час документальних перевірок за умов воєнного стану, буде удосконалений. Це дозволить платникам ПДВ нормалізувати свою податкову позицію з меншим адміністративним навантаженням.
Гармонізація з новим законодавством ЄС
Законопроєкт також синхронізує норми Податкового кодексу України з новітнім законодавством у сфері сек'юритизації та облігацій з покриттям, наближуючи українське податкове право до стандартів Європейського Союзу. Ці зміни сприятимуть розвитку фінансових ринків та залученню іноземних інвестицій.
Загалом, спрощення ПДВ-адміністрування має зменшити адміністративне навантаження на платників, розширити можливості цифрового облікування та поліпшити ефективність податкового контролю держави. Очікується, що цифровізація та гнучкість звітних періодів підвищать дисципліну сплати та зроблять податковий клімат для українського бізнесу більш передбачуваним.
Коли вступить у силу законопроєкт №16037-д?
Законопроєкт прийнятий за основу 13 жовтня 2024 року. Після другого та третього читання та підписання Президентом України він матиме силу закону. Точна дата набрання чинності буде оприлюднена після офіційного опублікування.
Чи матимуть переваги малі бізнеси від цих змін?
Так. Фізичні особи-підприємці, зареєстровані платниками ПДВ, зможуть обирати місячний або квартальний звітний період, а також користуватися автоматичним заповненням в електронному кабінету, що скоротить час на документацію.
Як автоматичне заповнення звітності вплине на платників?
Система на основі даних контролюючих органів буде автоматично заповнювати податкові накладні та звітність, зменшуючи помилки та кількість ручних операцій для платників ПДВ.
Чим вимогливішими стану документальні перевірки?
Поріг позапланової документальної перевірки щодо ПДВ зріс з 100 тис. до 1 млн гривень, що зменшить кількість перевірок малих і середніх сум, дозволивши органам зосередитися на більш суттєвих сумах.
