Падіння переробки нафти в Росії: мінімум за 20 років через атаки БПЛА

Обсяги переробки сирої нафти в Росії різко знизилися до найнижчого рівня з березня 2005 року, що є прямим наслідком інтенсифікації українських атак безпілотників на ключові нафтопереробні заводи (НПЗ) країни. За даними компанії EA Analytics, оприлюдненими Bloomberg, середній показник переробки на початку липня 2026 року становив 3,91 мільйона барелів на день. Це означає падіння більш ніж на 1,4 мільйона барелів щоденно порівняно із середньорічним рівнем минулого року.

Вплив атак БПЛА на нафтопереробну галузь Росії

Інтенсивні удари українських безпілотників по російській нафтопереробній інфраструктурі стали вирішальним фактором у цьому значному падінні. За останні 100 днів українські сили здійснили близько 50 атак, уразивши щонайменше 24 із 34 великих нафтопереробних заводів РФ. Ці атаки демонструють зростаючі можливості українських БПЛА, дальність ураження яких нині перевищує 2400 кілометрів від кордону. Зокрема, цього місяця був успішно атакований найбільший російський НПЗ в Омській області, який переважно забезпечує внутрішній ринок.

Наслідки цих ударів відчутні по всій Росії. У відповідь на дефіцит пального, Москва була змушена запровадити обмеження. До кінця липня 2026 року діє заборона на експорт більшості видів дизельного пального, тоді як обмеження на постачання бензину та авіаційного пального були запроваджені раніше. Ці заходи свідчать про серйозні внутрішні проблеми із забезпеченням паливом, що підриває здатність Росії підтримувати як цивільні потреби, так і військові операції.

Економічні наслідки та виклики для російського ринку пального

Падіння обсягів переробки нафти створює значний тиск на російський внутрішній ринок пального. Удар по Омському НПЗ, який є критично важливим для постачання пального російським споживачам, лише посилив цю проблему. Повідомлення про перебої з постачанням та багатогодинні черги на автозаправках надходять з багатьох регіонів Росії — від Калінінграда на Балтійському узбережжі до тихоокеанського узбережжя. Це свідчить про системну кризу в логістиці та виробництві пального.

Для економіки Росії, що значною мірою залежить від експорту енергоресурсів, скорочення переробки нафти має подвійний негативний ефект. З одного боку, це зменшує обсяги високомаржинальних нафтопродуктів, доступних для експорту, що безпосередньо впливає на валютні надходження до бюджету РФ. З іншого боку, внутрішній дефіцит та зростання цін на пальне можуть спричинити інфляційний тиск та соціальну напругу, додатково ускладнюючи економічну ситуацію в країні-агресорі. Ця тенденція підкреслює вразливість російської енергетичної інфраструктури до тривалих зовнішніх атак.

Таким чином, систематичні атаки на нафтопереробні заводи Росії призвели до критичного зниження обсягів переробки нафти, що є найнижчим показником за понад два десятиліття. Це спричинило внутрішній дефіцит пального, експортні обмеження та значні економічні виклики для РФ. Подальше продовження цієї стратегії може суттєво послабити економічний потенціал агресора та його здатність фінансувати війну.