НКЦПФР оновила критерії бронювання для фінсектору у 2026 році

19 червня 2026 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) оголосила про значне оновлення критеріїв визначення критично важливих підприємств для цілей бронювання військовозобов'язаних. Ці зміни, що стосуються, зокрема, фінансового сектору, мають на меті унеможливити обходження чинних правил та чітко розмежувати повноваження між регуляторними органами, забезпечуючи прозорий та уніфікований підхід до процедури.

Згідно з повідомленням НКЦПФР, оновлення є реакцією на необхідність оптимізації процесів відповідно до урядової постанови №76, яка регулює порядок та умови бронювання. Раніше підприємствам необхідно було відповідати базовим державним критеріям (наприклад, щодо податкової дисципліни та рівня заробітних плат), після чого профільний регулятор застосовував галузеві вимоги. У випадку ринку капіталу ці функції виконує саме НКЦПФР.

Ключові зміни у критеріях бронювання для фінансового сектору

Регулятор виділив чотири основні напрямки оновлень, які покликані впорядкувати процедури бронювання та усунути потенційні регуляторні колізії:

• Посилення вимог до структури власності: Якщо раніше обмеження стосувалися переважно бенефіціарів з Росії та Білорусі, то тепер статус критично важливого підприємства не зможе отримати компанія, у структурі власності якої є резиденти країн ризику або особи, що перебувають під санкціями. Це значно підвищує рівень національної безпеки та фінансової гігієни ринку.
• Захист системно важливих учасників ринку капіталу: Нові правила посилюють захист компаній, стабільність яких є критичною для функціонування всієї фінансової системи України. Це можуть бути, наприклад, великі інвестиційні фонди, депозитарії або інші ключові інфраструктурні елементи ринку.
• Пряме врахування статусу об'єктів критичної інфраструктури: Вперше статус підприємства як об'єкта критичної інфраструктури може бути прямою підставою для надання йому статусу критично важливого. Наразі у сфері регулювання НКЦПФР лише одне таке підприємство, але цей критерій створює прецедент для майбутнього.
• Чітке розмежування повноважень з НБУ: Правила НКЦПФР відтепер не поширюватимуться на банки та інші фінансові установи, які регулюються Національним банком України. Це унеможливлює ситуації, коли компанія, отримавши відмову у статусі критичної від НБУ, могла б спробувати пройти аналогічну процедуру через іншого регулятора.

Значення оновлень для стабільності ринку

Ці оновлені критерії, за поясненнями відомства, покликані забезпечити справедливий та однаковий підхід до визначення критично важливих компаній, що є життєво важливим для збереження економічної стабільності та функціонування ринку капіталу в умовах воєнного стану. Для учасників ринку це означає необхідність ретельніше перевіряти відповідність своєї діяльності та структури власності новим, суворішим вимогам. Проєкт оновлених критеріїв незабаром буде опубліковано для громадського обговорення, що дозволить учасникам ринку та експертам подати свої пропозиції. Після цього фінальна редакція документа буде затверджена та передана на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

Висновок: Посилення вимог НКЦПФР до критично важливих підприємств є логічним кроком у напрямку підвищення прозорості та ефективності державної політики бронювання. Це сприятиме зміцненню фінансової системи, мінімізації ризиків та забезпеченню стабільної роботи ключових учасників ринку, що критично важливо для економіки України.