Німеччина створює фонд для оборонних стартапів: інвестиції та уроки війни в Україні

У відповідь на виклики, спричинені повномасштабною війною Росії проти України, та зростаючі потреби Європи у сфері безпеки, уряд Німеччини ініціював створення спеціального державного інвестиційного фонду. Цей механізм дозволить державі безпосередньо фінансувати оборонні стартапи та швидкозростаючі технологічні компанії, прагнучи прискорити розробку військових технологій та значно зміцнити національну оборонну промисловість. Ініціатива є частиною нової національної стратегії підтримки інноваційного бізнесу.

Стратегічні інвестиції у військові технології

Новий інвестиційний механізм, про який повідомляє агентство Reuters, призначений для капіталовкладень у компанії, що спеціалізуються на розробці продукції та технологій подвійного та виключно військового призначення. Конкретний розмір фонду наразі не розголошується, проте його створення підкреслює зміну підходів Німеччини до забезпечення власної безпеки та підтримки інновацій.

За даними німецького уряду, стартапи відіграють ключову роль у підвищенні обороноздатності країни. Війна в Україні наочно продемонструвала, як молоді технологічні компанії можуть виводити на ринок інноваційні рішення значно швидше, ніж традиційні оборонні підрядники. Серед успішних прикладів названо німецьку компанію Helsing, яка розробляє передові системи штучного інтелекту для оборонного сектору, а також ARX Robotics, що створює автономні наземні роботизовані комплекси. Обидві компанії вже постачали свої розробки для використання на полі бою в Україні, де сучасні військові технології проходять безпрецедентну практичну перевірку.

Економічний потенціал та державна підтримка інновацій

Міністерка економіки Німеччини Катерина Райхе підкреслила значний економічний потенціал таких інвестицій. За її оцінками, додаткові вкладення в оборонний сектор можуть забезпечити економіці країни зростання на 0,5–1%, за умови ефективного використання фінансування. Пані Райхе також зазначила, що держава планує підтримувати стартапи не лише через прямі інвестиції, а й через гарантований попит на їхню продукцію. «Розміщуючи велике замовлення, держава забезпечує виробництво та укладання комерційних контрактів. У такому разі немає потреби одразу вкладати капітал або використовувати субсидії — саме державне замовлення створює економічну стабільність, необхідну стартапам», — пояснила міністерка.

Створення цього інвестиційного механізму є частиною ширшої стратегії розвитку інноваційної економіки Німеччини. Документ передбачає спрощення доступу молодих компаній до фінансування, зменшення адміністративних бар'єрів та активне залучення висококваліфікованих фахівців.

Німецька стартап-екосистема демонструє активний ріст. За даними Deutsche Bank Research, у першому півріччі 2026 року в Німеччині було зареєстровано рекордні 3053 нові стартапи, що на 52% перевищує показники другого півріччя 2025 року. Водночас зайнятість у стартап-секторі у 2024 році була на 26% вищою, ніж у 2020 році. Попри це, Німеччина поки що поступається США та Великій Британії за загальним обсягом венчурних інвестицій у швидкозростаючі компанії. У 2025 році обсяг венчурних інвестицій у країні становив €7,2 млрд, при цьому багато успішних німецьких стартапів продовжують залучати значні раунди фінансування у Сполучених Штатах.

Уряд Німеччини розраховує, що нова стратегія дозволить не тільки збільшити приватні інвестиції в оборонну галузь, але й стимулювати розвиток інших високотехнологічних напрямків, таких як штучний інтелект, робототехніка та біотехнології. Це має підвищити конкурентоспроможність Німеччини як одного з провідних європейських центрів технологічного підприємництва та забезпечити більшу незалежність у критично важливих сферах.