Multiplex: 70% скасувань сеансів у Києві через тривоги

У перші 11 днів вересня 2024 року київська мережа кінотеатрів Multiplex була змушена скасувати майже 70% запланованих сеансів, переважно через тривалі повітряні тривоги, що вимагають припинення роботи залів. Ця ситуація кардинально змінює бізнес-модель кінотеатрів і поведінку українських глядачів, які тепер рідше планують походи в кіно заздалегідь, віддаючи перевагу денним сеансам.

Вплив повітряних тривог на кінобізнес: ключові показники

Безпекова ситуація в Україні продовжує суттєво впливати на роботу розважальної інфраструктури, зокрема кінотеатрів. За даними пресслужби компанії Multiplex, які цитує видання Dilo, з 1 по 11 вересня 2024 року у Києві з 2613 запланованих кінопоказів фактично відбулося лише 32%. Це означає, що майже сім із десяти сеансів було скасовано.

У масштабах усієї мережі Multiplex по Україні, ситуація дещо краща, але також залишається критичною. Із 6354 запланованих сеансів у різних містах країни відбулося близько 42% показів. Ця різниця підкреслює більшу інтенсивність та тривалість повітряних тривог у столичному регіоні.

Проблема не є тимчасовою. Статистика демонструє зростання кількості скасувань: у липні через безпекові обмеження Multiplex не провів 438 сеансів, тоді як у серпні цей показник зріс більш ніж утричі, досягнувши 1490 скасованих показів. Для кінотеатрів це не лише прямі втрати від непроданих квитків, а й значне зниження продажів супутніх товарів, таких як попкорн та напої, а також ускладнення прогнозування виручки та завантаження залів.

Зміна поведінки глядачів та прогнозування попиту

Постійні повітряні тривоги трансформували споживчі звички українців щодо відвідування кінотеатрів. У Multiplex фіксують, що відвідувачі все рідше купують квитки за кілька днів наперед. Натомість, значна частка квитків реалізується в день сеансу, іноді лише за годину-дві до початку. Така зміна пояснюється логічним бажанням глядачів мати якомога більше актуальної інформації про безпекову ситуацію перед відвідуванням.

Ще однією помітною тенденцією є зміщення попиту на денні та ранні вечірні сеанси. Глядачі свідомо обирають такий час, щоб мати достатній запас для повернення додому до початку комендантської години. Це створює додатковий тиск на денний розклад і зменшує привабливість пізніх показів.

Крім того, регулярні переривання кінопоказів формують у частини аудиторії так званий «ефект очікування скасування». Навіть за відсутності тривоги в момент купівлі квитка, люди можуть відмовитися від походу в кіно, припускаючи високу ймовірність виникнення загрози під час самого сеансу. Це призводить до падіння попиту, яке не завжди можна пояснити лише фактичною кількістю тривог, оскільки сам ризик стає значним фактором у прийнятті рішення про покупку.

Виклики для кіноіндустрії України

Multiplex, будучи найбільшою мережею кінотеатрів в Україні з 27 об’єктами, є барометром стану всієї кіноіндустрії. Хоча загалом ліцензії на демонстрацію фільмів мають близько 300 компаній, левова частка ринку припадає на великих операторів. До повномасштабного вторгнення ринок демонстрував позитивну динаміку: у 2021 році (якщо дані 2025-2026 є прогнозами, то це слід враховувати) продажі Multiplex зросли на 18%, досягнувши 2,1 млрд грн, з очікуванням подальшого зростання на 10% у гривневому еквіваленті. Однак, поточні реалії значно ускладнюють досягнення цих показників.

Кінотеатри тепер залежать не лише від популярності прем’єр чи кількості глядачів, а й від фізичної можливості провести сеанси. Додатковим ризиком є пошкодження торговельних центрів, де часто розташовані кінозали. За оцінками Української ради торгових центрів, станом на серпень 2023 року збитки торговельної інфраструктури України від руйнувань та пошкоджень перевищили 3,23 млрд грн. Це свідчить про системні виклики, з якими стикається весь роздрібний сектор, включно з кінобізнесом.

У підсумку, українські кінотеатри працюють в умовах подвійного тиску: зменшення попиту через безпекові ризики та прямі операційні втрати від скасованих сеансів. Для виживання та розвитку в цих умовах ключовими стають гнучкість у плануванні, адаптація до змін у поведінці споживачів та інноваційні підходи до залучення аудиторії.