Країни Балтії вимагають від ЄС заборонити імпорт нафти РФ: нові аргументи

Естонія, Латвія та Литва знову активно закликають Європейський Союз негайно повернутися до розгляду пропозиції щодо повної заборони імпорту російської нафти, яка була відкладена раніше через побоювання щодо іранської кризи та потенційного дефіциту енергоносіїв. Цю вимогу балтійські країни озвучили на зустрічі міністрів енергетики ЄС, наголошуючи, що експорт російських енергоносіїв продовжує критично фінансувати військову агресію Кремля проти України, а ризики для постачання не справдилися.

Причини закликів Балтії та відкладення рішення ЄС

Наприкінці минулого року держави-члени Євросоюзу досягли попередньої домовленості про те, що Єврокомісія невдовзі представить на розгляд питання про повну заборону імпорту російської нафти. Однак, як повідомляє видання FT з посиланням на інсайдерські джерела, у березні цього року зазначену пропозицію було тимчасово вилучено з порядку денного. Основним чинником стало загострення іранської кризи, зокрема перекриття Ормузької протоки – ключового маршруту для транспортування нафти, що викликало серйозні побоювання щодо можливої енергетичної кризи та зростання цін. Запланований розгляд заборони на 15 квітня так і не відбувся.

Наразі країни Балтії, включаючи Естонію, Латвію та Литву, рішуче наполягають на перегляді цього рішення. Вони аргументують свою позицію тим, що первісні побоювання щодо значного дефіциту енергоносіїв на європейському ринку не виправдалися. Більше того, вони підкреслюють, що продовження імпорту російських енергоносіїв є прямим джерелом фінансування військових дій Росії в Україні. Хоча комісар з питань енергетики Дан Йоргенсен не дав прямої відповіді на ці заклики під час закритої зустрічі, Єврокомісія підтвердила свої зобов'язання винести пропозицію на розгляд у майбутньому.

Економічні наслідки та опір деяких країн

Просування повної заборони на імпорт російської нафти може зіткнутися зі значним опором з боку окремих держав-членів ЄС. Зокрема, Угорщина та Словаччина традиційно значною мірою залежать від постачання російської нафти, що робить для них відмову від неї вкрай складною. Крім того, країни, що вже борються з високими цінами на енергоносії, також можуть виступити проти такого кроку, побоюючись подальшого зростання вартості палива для своїх громадян та промисловості.

За даними Єврокомісії, у 2025 році імпорт російської нафти до ЄС становив лише 2% від загального обсягу поставок, що є значним зниженням порівняно з 27% на початку 2022 року. Проте в абсолютних показниках це все ще дорівнює 9,7 мільйона тонн, що є суттєвим обсягом. Польща, незважаючи на ризики для цін та доступності поставок, підтримує введення повної заборони до кінця поточного року, демонструючи солідарність з позицією країн Балтії. Це підкреслює складний баланс між політичними цілями та економічними реаліями всередині ЄС.

Перспективи енергетичного ринку та подальші кроки

Комісар з питань енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що нормалізація світового нафтового ринку, ймовірно, займе кілька місяців, тоді як стабілізація газового ринку може тривати кілька років. Це свідчить про довгостроковий характер викликів, з якими стикається Європа у сфері енергетичної безпеки. Водночас, країни-члени ЄС на нещодавній зустрічі ухвалили новий пакет регуляторних правил, спрямованих на прискорення видачі дозволів для проєктів електрифікації та розбудови транскордонних ліній електропередач. Ці заходи є частиною стратегії ЄС зі зміцнення власної енергетичної незалежності та диверсифікації джерел, зменшуючи залежність від імпорту викопного палива, зокрема з Росії. У довгостроковій перспективі це має сприяти стабільності цін та надійності поставок для споживачів.

Загалом, заклики країн Балтії до ЄС щодо прискорення заборони імпорту російської нафти відображають як морально-політичну позицію, так і прагнення до більшої енергетичної незалежності. Незважаючи на минулі побоювання щодо дефіциту та опір деяких країн, довгострокова стратегія ЄС спрямована на повну відмову від російських енергоносіїв. Українцям варто очікувати, що подальші дискусії в ЄС щодо цього питання можуть вплинути на глобальні ціни на нафту та стабільність енергетичного ринку, що, своєю чергою, може мати опосередкований вплив на вітчизняну економіку через вартість палива та інфляцію.