Кінопрокат України: відвідуваність упала на 85–90%, кінотеатри в боргах
Українські кінотеатри працюють на 10–15% від довоєнних обсягів, накопичуючи мільйонні борги. Регіональні відмінності: Харків втратив 90% сеансів, мережі грозять масове закриття вже за кілька місяців
Український кінопрокат перебуває в критичному стані: відвідуваність впала до 10–15% від показників до повномасштабного російського вторгнення, повідомила керівниця мережи «Планета кіно» та голова громадської спілки «Союз кінотеатрів України» Наталія Байдан на засіданні Ради з державної підтримки кінематографії. За її оцінкою, майже всі українські кінотеатри працюють зі збитками, накопичуючи боргу в мільйони гривень, і без поліпшення ситуації частина закладів закриється вже за кілька місяців.
Двохетапне падіння аудиторії
Криза в галузі розвивалася поступово. Відразу після початку повномасштабної війни мережи втратили 60–70% аудиторії порівняно з довоєнним періодом. Згодом тривалі повітряні тривоги та посилення безпекових загроз спричинили нове падіння — кількість відвідувачів скоротилась ще на 60% від залишкового рівня. В результаті операторам зараз доводиться задовольнятися робочою потужністю на позначці 10–15% від попередніх обсягів.
Мережі, особливо розташовані в торгівельно-розважальних центрах, зіткнулися з подвійною проблемою: обмеження діяльності ТРЦ через безпекові загрози прямо впливають на можливість проводити кінопокази та отримувати виручку. Відсутність достатнього грошового потоку змушує операторів накопичувати борги, оскільки видатки залишаються на попередньому рівні, а дохід скоротився багаторазово.
Регіональні відмінності: від -30% на Заході до -90% на Сході
Масштаб втрат різко відрізняється за регіонами. За даними Байдан, у вересні скасовано:
- Харків: 90% запланованих сеансів;
- Дніпро: 80% сеансів;
- Київ: 60% сеансів (Multiplex скасував 70% показів через повітряні тривоги);
- Львів та західні області: 30% втрат.
Восток та центр України постраждали найбільше через частіші повітряні тривоги та безпекові обмеження. Множення регіональних «мертвих» зон видобуває поточну відновлення аудиторії.
Борги й ризик масового банкрутства
Байдан прямо назвала суму втрат «мільйонами гривень» і попередила про неминучість хвилі закриттів. Найбільше ризику наражені малі кінотеатри в невеликих містах, де маржа для компенсації втрат мінімальна. Союз кінотеатрів України та його представниця Вікторія Зюнькіна заявили про загрозу масового припинення роботи закладів.
Криза впливає не лише на окремих операторів. Скорочення кількості майданчиків обмежуватиме доступ до кінотеатрального контенту й ускладнюватиме відновлення ринку після завершення активних бойових дій. Для Multiplex та «Планети кіно» останні російські удари призвели до різкого погіршення фінансових результатів, попри те що 2025 року обидві мережі показали позитивну динаміку (Multiplex — виторг 880,4 млн грн, «Планета кіно» — 785,3 млн грн).
За перші шість місяців 2026 року ситуація погіршилася: «Планета кіно» закінчила період майже без прибутку (1000 грн). Для подальшого відновлення кінопрокату критичними залишаються безпекова стабільність, відновлення попиту, контроль постійних видатків та здатність операторів забезпечити прибутковість в умовах нестійкої аудиторії.
Скільки відсотків від довоєнної аудиторії потрібно кінотеатрам для прибутковості?
За заявами операторів, при нинішніх видатках поточна робота на 10–15% не забезпечує рентабельність, і навіть більші обсяги можуть бути недостатніми. Точний поріг залежить від структури видатків кожної мережі та розміщення закладів.
Що таке повітряні тривоги та як вони впливають на роботу кінотеатрів?
Повітряні тривоги — це сигнали про загрозу авіаударів, під час яких люди повинні знаходитись в укритті. Кінотеатри вимушені скасовувати сеанси під час тривоги, що лишає потенційний дохід. Частота тривог у Харкові, Дніпрі та Києві призвела до відміни більшості показів у період, коли Байдан давала показання.
Чи можуть великі мережі пережити кризу краще, ніж малі кінотеатри?
Частково так: Multiplex та «Планета кіно» мають накопичені резерви й можуть розподіляти видатки між кількома майданчиками. Проте великі мережі також накопичують борги, а деякі (наприклад, «Планета кіно» за першу половину 2026 року) працюють практично без прибутку. Малі оператори в провінції виявилися вразливіші.
Які кроки може зробити держава для підтримки кінопрокату?
Байдан звертала до Ради з державної підтримки кінематографії. Можливі заходи: податкові пільги, прямі субсидії на покриття операційних видатків, компенсація втрат від скасованих сеансів під час тривог або спеціальні умови для закладів у регіонах з високим ризиком.
