Кернел залучив €100 млн від EIFO на вітроелектростанцію в Україні 2026

Український агрохолдинг «Кернел» 25 серпня 2026 року офіційно оголосив про залучення €100 млн фінансування від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO). Ці кошти спрямовуються на будівництво першої вітроелектростанції компанії потужністю 94,5 МВт у центральній Україні, що є значним кроком до зміцнення енергетичної незалежності та декарбонізації виробництва. Цей проєкт підкреслює зростаючу увагу українського бізнесу до відновлюваної енергетики як ключового елемента сталого розвитку та зниження операційних ризиків.

Інвестиції в "зелену" енергетику: деталі проєкту "Кернела"

Кредитна угода з EIFO, підписана за участі міністра бізнесу та конкурентоспроможності Данії Мартіна Лідегора, передбачає фінансування масштабного будівництва вітроелектростанції. До її складу увійде 21 вітротурбіна, постачанням та встановленням яких займеться данська компанія Vestas — один із найбільших світових виробників обладнання для вітроенергетики. Важливо зазначити, що, окрім генерації електроенергії, проєкт включає створення сучасних промислових систем накопичення енергії. Ці системи відіграватимуть ключову роль у балансуванні виробництва та забезпеченні стабільної потужності в періоди пікового споживання, підвищуючи надійність енергопостачання.

Фінансування від EIFO надається в межах спеціальної програми фонду, орієнтованої на підтримку інвестицій та відновлення економіки України. Від початку повномасштабної війни EIFO вже профінансував понад 30 проєктів в Україні, а вітроелектростанція «Кернела» стане другим проєктом у сфері вітроенергетики, що отримує підтримку від цього данського фонду. Для Vestas український ринок також є стратегічним напрямом розвитку, адже в Україні компанія вже має близько 888 МВт встановленої або такої, що будується, потужності.

Стратегічний курс "Кернела" на енергетичну незалежність

Інвестиції у вітроенергетику є невід'ємною частиною ширшої програми «Кернела» з розвитку відновлюваної енергетики. Компанія активно впроваджує сонячні панелі на своїх елеваторах і планує будівництво сонячної електростанції потужністю 106 МВт на півдні України. Такий підхід повністю відповідає довгостроковій ESG-стратегії агрохолдингу, яка ставить за мету декарбонізацію виробничих процесів, зниження залежності від зовнішніх джерел електроенергії та мінімізацію енергетичних ризиків. Зокрема, компанія має намір розпочати з пілотної сонячної установки на 250 кВт, щоб надалі значно збільшити її потужність.

Залучення зовнішнього фінансування для енергетичних проєктів стало для «Кернела» пріоритетом. Так, у квітні 2026 року компанія вперше від початку повномасштабної війни отримала $45 млн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на реалізацію проєкту у сфері сонячної енергетики. «Кернел», будучи одним із найбільших агрохолдингів України та провідним світовим експортером соняшникової олії, був змушений суттєво перебудувати логістику через блокаду портів. Це спонукало компанію до активніших інвестицій у власну енергетичну інфраструктуру для підвищення стійкості бізнесу.

Навіть попри виклики, операційні показники компанії у 2026 фінансовому році демонструють збереження високої активності. У третьому кварталі (січень–березень 2026 року) «Кернел» збільшив переробку олійних культур на 17% (до 986 000 тонн) та обсяги перевалки через морські термінали, що свідчить про ефективне управління та адаптацію до складних умов. Продажі соняшникової олії за цей період зросли на 7%, сягнувши 373 000 тонн.

Інвестиції «Кернела» у відновлювану енергетику є яскравим прикладом адаптації українського бізнесу до нових реалій, де енергетична безпека та сталий розвиток стають критично важливими факторами. Такі проєкти не лише зміцнюють позиції компанії на ринку, а й сприяють загальному відновленню економіки України, формуючи міцнішу та екологічнішу енергетичну інфраструктуру майбутнього.