ЄС скорочує квоти на сталь: Україна втратить до $1,1 млрд у 2026

З 2026 року Європейський Союз запроваджує нову систему тарифних квот (TRQ) на імпорт сталі, яка суттєво обмежує доступ українських металургійних підприємств до європейського ринку. Загальні імпортні квоти скорочуються на 46% порівняно з обсягами 2025 року, а індивідуальні квоти для України виявилися приблизно на 60% нижчими за фактичні обсяги постачань 2025 року. Це рішення призведе до очікуваних втрат експорту української сталі до 1,5 млн тонн та фінансових втрат у розмірі від 850 млн до 1,1 млрд доларів США, змушуючи вітчизняних виробників шукати нові ринки збуту.

За інформацією видання AgroWeek, нова система тарифних квот ЄС радикально змінює умови доступу до ринку сталі. Індивідуальні квоти України у дев'яти категоріях сталевої продукції майже у всіх випадках виявилися нижчими за обсяги торгівлі 2025 року.

Суттєве скорочення тарифних квот ЄС для української сталі у 2026 році

Найбільш відчутне падіння квот стосується категорії гарячекатаних листів та стрічок (категорія 1А), де річна TRQ встановлена на рівні 483 529 тонн. Для порівняння, у 2025 році Україна експортувала до ЄС близько 1,31 млн тонн цієї продукції, що свідчить про скорочення постачань на 63,1%.

Значні обмеження торкнулися й інших ключових позицій українського металопрокату:

• Катанка (категорія 16): квота 189 145 тонн проти майже 380 000 тонн у 2025 році, що означає падіння на 50,2%.
• Холоднокатані листи: скорочення на 48,2%.
• Арматура: зменшення обсягів на 73,3%.
• Порожнисті профілі: найбільш драматичне скорочення на 85,4%.
• Безшовні труби з нержавіючої сталі: квота знижена на 42,4%.
• Інші безшовні труби: скорочення на 50,3%.
• Нелегований дріт: зменшення на 29,7%.

Єдиним позитивним винятком у цій тенденції стали нелеговані та інші леговані холоднокатані прутки, де річна квота перевищує імпорт 2025 року на 19,5%.

Економічний вплив та стратегічні виклики для українських виробників

Загалом, очікувані щорічні втрати України оцінюються в 1,3–1,5 млн тонн експорту сталі порівняно з обсягами 2025 року. Це прогнозовано призведе до скорочення постачань української готової сталевої продукції до ЄС приблизно на 50–60%, а річні втрати експортних доходів можуть сягнути від 850 млн до 1,1 млрд доларів США.

Нова система TRQ впливає не лише на Україну. У сегменті гарячекатаного листа значні втрати також зазнають Туреччина (квоти зменшилися на 64%) та Сербія (на 50%). Водночас, деякі постачальники отримають можливість наростити експорт: Індія — на 34%, Японія — на 131%, Єгипет — на 139%. Схожа ситуація спостерігається і в сегменті катанки, де квоти Туреччини та Великої Британії також скоротилися на 50-52%, тоді як Малайзія (+40%) та Єгипет (+31%) матимуть позитивні корекції.

Ці зміни змусять українських учасників ринку шукати нові маршрути збуту, коригувати виробничі плани та переглядати чинні контракти з європейськими партнерами. Раніше видання Mind інформувало, що Єврокомісія при розробці нових обмежень щодо імпорту сталі обіцяла врахувати важку ситуацію в Україні для підтримки її експорту, проте фактичні квоти свідчать про протилежну тенденцію.

Отже, нова система тарифних квот ЄС на сталь створює значні виклики для української металургійної галузі, вимагаючи швидкої адаптації та пошуку альтернативних ринків збуту. Очікувані втрати в обсягах експорту та доходах підкреслюють необхідність перегляду виробничих стратегій та активізації переговорів з європейськими партнерами. Водночас, ці зміни відкривають нові можливості для інших країн-експортерів, що призведе до перерозподілу глобальних потоків сталевої продукції на європейському ринку.